П`ятниця, 20.09.2019, 06:29Вітаємо Вас Гість | Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In

Форма входу

Пошук по сайту

Календар

«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Міні-ЧАТ

Повідомлення



Останні публікації


********
********
Videofilm uroczystości
200 – lecie kościoła Świętego Stanisława w Tarnorudzie.
В розділ VIDEO-матеріали завантажено 3 фільми приурочені події святкування 200-річчя храму в селі Тарноруді.
Відео - матеріал про похід на Стінку для вшанування пам'яті трагічно загиблих 1945 року
********
********
********
Приємного перегляду

Портали/сайти


Сторінками газет



Свобода - тернопільська газета



Оцінка сайту

Оцініть сайт Фащівки
Всього відповідей: 273

Статистика переглядів

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters

Реквізити сайту:


E-mail the site:
evgyb@yahoo.com

(067)9296598

Матеріали, публікації
Головна » 2014 » Лютий » 15 » Ми, програли? (Два погляди на Майдан).
19:41
Ми, програли? (Два погляди на Майдан).
    Те, що прочитав увечері і вже на ранок 15 лютого виявилось дійсністю, дещо розчарувало.
Свято Стрітення. Ще кілька годин до святкової літургії у церкві, то ж включаю останні новини з Великого Майдану - канал Еспресо, 5 канал, канал 112, ТВі. Так, це правда. Мітингувальники з криками "Ганьба" покидають вулицю Грушевського.
Діюча влада, може з радістю потерти руки. Рахунок 1 : 0, в їх користь. Який результат цього протистояння, яке тривало майже три місяці, а такий - з чого почали, до того й прийшли.
Серед опозиції не знайшлося Мойсея, який вивів би людей з провладницької неволі. Можливо сьогодні, один Парубій має більший рейтинг серед майданівців, ніж Кличко, Яценюк і Тягнибок разом узяті. Бо перебував з людьми весь цей час, і тоді коли "правоохоронні органи" за наказом Коряка - Захарченка (або точніше, бойовики від влади) по звірячому били людей, і пробували розігнати мітингарів. Де були ці лідери, уночі 30 листопада?
 Усе починалося з мирного протесту людей проти дій президента і його влади, які офіційно призупинили підготовку до євроінтеграції України. Це вивело тисячі людей на майдан Незалежності. Вивело людей бажання, щось змінити в цій державі. Адже 22 роки ми і так втратили, і за цей час уже виросло одне покоління людей. А країна надалі перебуває в суспільній, політичній і економічній кризі (не мої слова, це фрази політиків). Живемо в бандитській державі, де вбивають на вулиці простих перехожих, де "давлять" іномарками людей, дають і беруть хабарі, ставлять брехливі діагнози пацієнтам, де тебе судять без твоєї присутності в суді, де змушують людей перебиватися заробітками в інших країнах і ще багато іншого. 
24 листопада на вулиці Грушевського під будинком уряду відбулись зіткнення міліції з мітингувальниками, а 27-28 числа відбувається загальний студентський страйк. Ситуація робиться напруженою.  Країна у своїх поглядах ділиться на дві частини. "Не хотим быть европейской страной, почему кто-то хочет нам ее навязать" - кричить молодий хлопець з Луганська. Воно вже забуло, що в російській країні ми вже були. А на даний час він живе в регіоні, де на кожному кроці наркотики, згвалтування і вбивства. І його влаштовує це життя, бо іншого не знає.
Ніч 30 листопада стала тим переломним моментом, за яким і влада і опозиція припустилися помилок. Розгін мирних демонстрантів останньої листопадової ночі, прийняття дурнуватих законів 16 січня, призвело до сутички, яка виникла на вул. Грушевського 19 січня. Із багатотисячного майдану, під кінець січня утворилася ще одна громада, яка отаборилася на вулиці Грушевського, створивши там барикади - форпост. І цих два майдани, стояли за одну спільну справу.
Але, якщо учасники ЄвроМайдану були прихильниками ненасильницького вирішення конфлікту з владою (а стояли там цілі сім'ї, жінки, студенти і навіть діти), то найшлися люди, які захотіли радикальних змін і негайно. "Праві Радикали", "Правий сектор" - група людей (чоловіки звичайно, які готові до поєдинку з провладними структурами), котрі готові до радикальних дій для побудови вільної незалежної України. І появилися вони з подачі опозиціонерів, котрі вкотре розсипалися обіцянками про те, що ситуація з дня на день зміниться на користь мирних мітингарів, які мокли і мерзли на Майдані. Кожен лідер опозиційної партії на власний розсуд керував учасниками мирної акції, вважаючи їх своїм електоратом, і без будь-якого чіткого плану дій.
Тому вже з 20 січня почалися перемовини опозиції з владою, які починалися з рукостискання руки чинного президента кожним з опозиціонерів (таке правило поведінки - dress-code).

Третій (чи четвертий) день перемовин з владою. Журналісти мерзнуть в очікуванні результатів. Нарешті закінчились. Пізно вночі, усі біжать до Кличка - "Володя - скажіть хоч що небуть, ми так мерзли, стільки чекали" - просять. Та він якось різко (можливо видалось) щось крикнув. Іде на Майдан, інтерв'ю не дає. Видно, що перемовини були важкими і безрезультатними.

Перемовини затягувалися і перетворювалися в ранг балачок і обіцянок. Тому радикально налаштовані люди, не бачачи в жодному з опозиціонерів лідера, який міг би конкретно сказати, що робити далі, утворюють самостійне угруповання яке 23 січня будує барикади на Грушевського. Починається захоплення Мінагрополітики, яке було під "опікою" революціонерів протягом 5 днів, а вже 26 січня вони "поклали на лопатки" Мін"юст. Якщо Присяжнюк висловив тільки обурення на неправомірні дії, то пані Лукаш ("залізна леді") заявила про миттєве звільнення приміщень Міністерства юстиції, бо в противному разі буде просити президента про введення надзвичайного стану. А бої і протистояння між мітингувальниками і бойовиками СБУ уже тривають.
  
Керівники Майдану та опозиція, починають потроху відхрещуватися від повстанців "правого сектору", називаючи це провокацією і з трибуни на площі Незалежності - відмежовуються від них. І "правий сектор" не бачачи підтримки за кілька годин вже звільняє будівлю Міністерства юстиції. Пані Лукаш добилася свого, майже миттєво, як і заявляла.
Уже не ведуться розмови про Євроінтеграцію. Народ обурений бездіяльністю керівників-опозиціонерів, обурений пасивному ставленню діючої влади до протестів і вимог людей. Президент вкотре з ледь помітною підсмішкою говорить про здобутки і незмінність курсу. А що ж Великий Майдан? Стоїть? Ну, то хай собі стоїть, хоч ще кілька років, хіба він нам мішає? Співають пісень, грають на фортепіано, крутять музику "беркутівцям", чіпають стрічки на їх захисні щити (добре що не на кийки, якими збивали до смерті людей). А, ось ці - "праві", о то - екстремісти. Від них навіть "свої" відмежувалися. Їх, треба зупинити.
І зупинили.
 Ось так. Пригадуєте шановні читачі, як бійці СБУ гнали цих протестувальників з вулиці Грушевського, били кийками, глумилися і роздягали до гола, стріляли на "поражение". Куди тікали ці молоді хлопці? Так, вони звертали на Великий Майдан, бо знали - там їх захистять, там такі ж, як і вони, люди що хочуть змін на краще, і ми всі хочемо. То чому зрадили їх? 
Адже самі говорили (може це було під впливом емоцій), що створять технічний уряд, підуть на Грушевського, повне перезавантаження влади, дочасні вибори президента і парламенту, звільнення посадовців, які віддавали накази силовикам стріляти і бити людей, притягнення до відповідальності вбивць.

 Що зроблено з обіцяного? Замінили Азарова Арбузовим? Добилися звільнення затриманих? А чи усіх звільнили? А скільки під домашнім арештом? Чому не амністували? А з чого появився Майдан - 2013? Чи заставили владу поміняти свої погляди і зробити перші кроки по підписанню угоди про асоціацію з ЄС? 

Але, якби не було подій на Грушевського, то не було б звільнення і амністії затриманим. То яким би тоді був результат стояння мирного мітингу у 85 днів, балачки, співи і слухання опозиціонерів.

Тому не відмежовуйтеся від людей, які чинили опір режиму, бо всі робили одну добру і спільну справу. Не було б цих кілька сот людей на Грушевського, можливо Майдан вже припинив би свої протести і розійшовся ні з чим. А не було б Майдану, то напевне не було б цих сміливців, котрі стояли під градом куль, бо знали що за них "тримають кулаки" на майдані Незалежності. Помолімось за тих людей, які стояли під прицілом на передовій, стояли на смерть. Їх вже немає серед нас. Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник, Юрій Вербицький. 

Невже у когось повернеться язик назвати їх екстремістами чи бандитами?
 А сьогодні свято Стрітення - велика подія в житті Ісуса Христа - Стрітення або Зустріч з святим чоловіком Симеоном, а для Симеона - це зустріч із Спасителем. А в народі, ще кажуть - зима з весною зустрічається. Та для декого, весни уже не буде. Сьогодні 6-й день у Фащівці триває погодинно у кожній сім'ї, цілодобова молитва за мир і спокій в Україні. Сьогодні ми у церкві запалювали і святили свічки, які будуть захищати нас і наш дім від бурі, пожежі, граду, від хвороб і від всього злого, і треба добавити - від тої нікчемної бандитської влади і політиків, яка розділила єдиний народ на два ворожі табори, і може довести людей до ще більшого кровопролиття. 
То ж наберімося терпіння, ще на якийсь час, хоч воно у нас вже на межі.

Ми, ще не програли.

P.S. (після викладеного)

Другий погляд на Майдан.
"Беркут" - самостійний структурний підрозділ УМВС. За яким критерієм підбирають людей туди? Як вони проходять тестування на психологічну придатність до цієї служби? Адже нестриманим холерикам, там не раді.

Те, що ми бачили у Києві - жахливе видовище. Туди (мається на увазі підрозділ) мають попадати люди з необхідною фізичною підготовкою, здатні впевнено виконувати покладені завдання навіть в екстремальних умовах і бути психологічно стійкими. Щодо останнього, то бачили на яву, в мережах та по телебаченню багатьох людей, хіба-що з відхиленою психікою.

Сказав "багатьох", але не усіх. Бо не маємо права (але кажу це від себе) всіх "чесати під один гребінець". Ми бачили спецназівців, які наздоганяли і били людей навіть тих, що лежали на землі (згадаймо вислів "лежачого не б'ють), хтось з них пробігаючи вже минав цю жертву, та спрацьовував звіриний інстинкт, а тому вертався і долучався до тих, що з люттю гамселили свою жертву. Переконаний в тому, що були серед них ті, хто не заплямував себе і не взяв на себе цей гріх, і пробігали цей шлях не вдаривши кийком нікого. Дехто, залишив ряди цього підрозділу за власним бажанням. Ось ці, якраз і є людьми з стійкою психікою. "Суддя, який засудив невинну людину, сам повинен понести покарання відсидівши в тюрмі" - слова Жириновського (можливо не дослівно, та інколи, щось скаже мудре). То мабуть треба ще судити тих, хто робив відбір людей до цього підрозділу - психологів.
Радикали - туди ввійшли підрозділи, які вели бої на вул. Грушевського і які внесли той внесок, що можливо саме їм, влада пішла на переговори з опозицією, а це "Правий сектор", в який входять інші організації, "Спільна справа" - які зайняли будівлі КМДА, Мін. Аграрної політики та Мінюст., Національна гвардія, яка висловилась про захоплення газотранспортної системи (можливо саме це стало причиною відмежування від них орг. Самооборони Майдану та "Правого сектору"), "Незалежна жіноча сотня", яка нікому не підпорядковується та інші ("Чорна сотня", "Воїни Нарнії", тощо).

І про них також не можна говорити однозначно, і їх керівникам також варто підбирати людей "без відхилень".

Розмальовані стіни зайнятих будівель, вибиті двері, знищене обладнання, поламані картини, меблі та інше. "Нерви нервами, та навіщо меблі ламати?" - казав відомий полководець.

Всі ці групи мають свої плани на майбутнє і викладають їх в мережах. Хоча б такий (перейти за посиланням), сайт так і називається - Дурдом. Вони влилися зараз на Майдан. Чи можливо проконтролювати керівникам майдану у вечірній та нічний проміжок часу, чи не виникає якихось конфліктів цих "відхилених" із звичайними перехожими?

Амністія якої добивались для затриманих учасників Майдану. Чи підпадають під амністію злочини міліції та спецпідрозділів, а також керівники, які віддавали накази? Чули вже - "Винні у тортурах, вбивствах, викраденнях людей не підпадають під «амністію» - заявив представник президента" (замітили, про тих, що віддавали накази - мова не іде). А на який термін затягнуться слідства по цих справах? Чи не зникнуть вони туди (із своїм майном звичайно), звідки не так легко буде їх дістати.
Кияни. Вони задихалися в смороді диму від паленої гуми, який розносився по окрузі з вулиці Грушевського (про шкідливість писати тут не буду). Серед них діти (і хворі діти, діти-астматики). Звичайно не усім до вподоби перекриті проїзди, гучна музика, перевірка посвідчень і т.д.

Та вони терплять. Майдан стоїть, …і влада теж.

(при копіюванні цього матеріалу, посилання на сайт є обов'язковим)

Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 848 | Додав: Євген | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 3
1 Євген  
Янукович і Kº перейшли межу, ще 30 листопада. І на сьогодні (20 лютого), президент напевно знаходиться в стані помутніння свідомості, як А.Гітлер у квітні 1945 р., який ще вірив у перелом в війні та свою перемогу. Так і поки-що діючий президент, який загнаний як звір в глухий кут з якого немає виходу. Він, ще пробує силою щось змінити, і не може ніяк зрозуміти, що вже став вбивцею свого народу, з яким і переговори робити на сьогодні уже запізно (адже силовиків він і так уже не контролює).
На сьогодні, чуємо що багато бійців спецназу і ВВ покидають свої ряди. Запізніле вже каяття після стількох трупів від їхніх дій, та каятись ніколи не пізно. Та це каяття уже до Бога. Та чи буде їм прощення від свого народу?

2 Євген  
На сьогодні, після підписання угоди, люди висловлюють свою незгоду з діями лідерів опозиції.
Не осуджуймо їх сьогодні. Вони зробила все, щоб зупинити кровопролиття. Хіба оправданим було б продовження боротьби і збільшення числа трупів кожного дня війни? Спитаймо у тих, хто сьогодні схилився над труною свого сина або батька, чи хочуть вони такого продовження? Не перетворімо свою лють на лють сірійських повстанців, не перетворімо нашу країну на Корею, де два народи роками розділені на два ворожі табори! Вистачить кровопролиття! Тільки на тернопільщину з Майдану повернулось п'ятеро у труні!

Посилання на СПИСОК ЗАГИБЛИХ під час кривавих подій у Києві. Вічна їм пам'ять.

P.S.
І, щодо прогнозів на майбутнє.
Багато газет та інтернет-ресурсів на своїх сторінках друкували "Пророцтво греко-католицького священника о.Германа Будзінського" про Майдан і Януковича і те, що чекає Україну, яке він зробив 1991 року - подаю посилання на тернопільський портал "Like-тернопільські позитивні новини" одне з яких надрукувало цей матеріал. Як відноситись до цього пророцтва? Цитата: "Братія Святоуспенської Унівської Лаври повідомила Департамент інформації УГКЦ про те, що інформація, яка поширюється у ЗМІ не має жодного відношення до особи ієрм. Германа Будзінського" - кінець цитати, про що насправді «пророкував» о. Герман Будзінський - Інтерн.-сайт "Католицький оглядач").
Отже, усе на Ваш розсуд.

3 Administ-or  
В коментарях цієї статті, були видалені посилання, які вели на сторонні (зламані хакерами) ресурси (сайти). Приносимо свої вибачення.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
New-forum uCoz-forum GD Свобода IP WebPlus тИЦ WebSpidTest PROXI x-sity