У видолинку серед буйної зелені - розкинулося село Фащівка. Воно ніби затиснуте між двома пагорбами, витягнуте з заходу на схід та розділене навпіл змійкою невеличкої річки Вікнини (яка впадає в історичний Збруч).(Панорама)
На півночі межує з селом Та
... Читати далі »
В цій різні "нічних", облавах НКВД - вбиті Бичкові (спалені гарнізонцями під час облави); уся родина Гесь, Полякові, Новаківські - замордовані; Заяць Ганна і Марія (пропали жінки однієї ночі!); дочка Стасишина, Дудневич Ганна з дочкою - замучені на Гострій Могилі;Федишин Федько (всього 19 років) - повісили; ... Читати далі »
Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, який виявився не зовсім точним.
Насправді, Земля робить оберт навколо Сонця на приблизно 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Тому старий календар почав зміщуватися в часі. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів. На поданому нижче малюнку видно, що на 1582 рік 25 число жовтня за Юліанським відповідало вже даті 4 листопада за нововведеним календарем Папи Григорія. Тобто Юліанський відставав. Реформа календаря на жовтень 1582 року, де Папа Григорій ХІІІ зробив виправлення помилки.
Папа Римський Григорій XIII у 1582 році з цього приводу затіяв рефор
... Читати далі »
5 квітня - роковини трагедії в кар'єрі Стінка, що на околиці села, а 26 червня - ще одна трагічна дата з минулого Фащівки.
Про цей трагічний літній день, нам було відомо значно менше, ніж про трагедію Стінки у квітні 1945 року. Але відкрились нові факти цієї сумної події. Окремі спогади очевидців цих подій порозкидані на Інтернет сторінках, а тому зберемо цю інформацію в єдиний матеріал - матеріали мереж і спогади фащівлян.
Де правда, а де видумка спотворена часом - ми знати вже не будемо. Але з роками, час зробить свою справу - спотворить і те, що знаємо нині. То ж варто зберегти, хоча би це.
В основу матеріалу ляжуть зібрані мною записи спогадів фащівлян, матер
... Читати далі »
Сім церков Тарноруди.
Про цього молодого чоловіка можна говорити багато. Андрій займається пошуком історичного минулого нашого краю і знає багато цікавих речей. Краєзнавець. Він може безкінечно розповідати про Тарноруду, але й про Фащівку теж знає немало. Це відео було записане 4 роки тому назад, я його переглядаю в котрий раз. А на Facebook він часто публікує свої відкриття, детально досліджує кожну дрібничку. Завдяки таким людям ми маємо можливість знати своє минуле. Тому ще раз пропоную відео цікавих фактів села Тарноруди розказане Андрієм Майхером про 7 церков колись єдиного села. В свою чергу спало на думку розказати кілька цікавих фактів про Фащівку.
Еразм Бромірський (Erazm Bromirski) - в минулому komornik graniczny купляє наше село з містечком Тарнорудою у пані Жевуцької (та в свою чергу цей спадок отримала
... Читати далі »
Часто буває так, що на цікаві речі натрапляєш випадково.
Настінні розписи та образи нашого храму. Ми вже звикли до них. Їх бачать всі, хто приходить до церкви. Але ніхто не бачить те, що за ними..., по ту сторону колись позолоченої рамки.
Перші дні травня 2018 року стали початком по відновленню стін внутрішньої частини нашої церкви, яку колонізував грибок. Станом на середину серпня 2019 року стіни церковного приміщення було заново перештукатурено (більш детально про хід робіт читайте в матеріалі "Реставрація церкви Різдва Діви Марії.").
Під час допоміжних робіт, як знімання образів для їх очистки від пилюки, відкриваються нові подробиці історичних фактів церковного життя. Що приховує зворотній бік церковних ікон? ... Читати далі »
До матеріалу "Дружина повстанця", перейдемо згодом, а наразі те, що відомо нам про нашого земляка фащівлянина М. Гаврилишина - чоловіка Ганни Гаврилишин, героїні оповідання, яка народилась у живописному куточку Гусятинщини в селі Вікно .
В сім'ї Дмитра Гаврилишина та Марії (з дому Винник) було 8 дітей. Троє померли ще маленькими. Залишились найстарша Євгенія - 1896 р.н., Микола - 1901 р.н., Іван - 1905 р.н., Михайло (про якого мова піде далі в матеріалі) народився 8 жовтня 1910 року, і наймолодший Петро з 1913 р.н.
Хресними батьками Михайла Гаврилишина були Михайло Винник з Городниці та Ганна Комар зі Скалата (запис з церковної метричної книги).
У найстарішій україномовній газеті "Свобода" (газета друкувалась в США і переправлялась дл
... Читати далі »
Це був сенсаційний матеріал опублікований в районній газеті. Відкривались уточнені деталі плану операції по підриву Стінки 1945 року енкаведистами і загибелі у штольнях фащівлян. В поданому матеріалі районної газети не було опубліковано схеми з описом підриву. Її мені надіслали згодом.
(Матеріал з газети "Гомін Волі" від 1 лютого 2019 р. №5 (7963))
Василь Ільницький - До історії легендарного бою біля села Фащівка 1 - 5 квітня 1945 р.
Інтерес до відомого бою героїв УПА біля села Фащівка, коли у "Стінці" (так в народі називали піщано-камінний кар'єр) героїчною смертю загинули вояки УПА, то відновлюється, то згасає.
Багато разів, навіть на дуже високому рівні, були намагання провести розкопки і гідно, з почест
... Читати далі »
Фащівський майдан Незалежності - якщо назва приживеться, то її початком треба вважати 1992 рік. А більше 40 літ тому назад, на цьому місці був невеликий клин на узвишші, який починався від центральних східців хати Оконського, далі впирався в колодязь і закінчувався на розі стодоли Оконського.
Огороджений дерев'яними штахетами, за яким стояли (тепер ми кажемо "біг-борди") щити з пропагандистськими малюнками досягнення партії і уряду, досягнення колгоспу, плани на майбутнє. Паркан завжди побілений до травневих свят 1-го травня (День Солідарності тр
... Читати далі »
Збираю ці історії минулого, які з кожним роком розмиваються в подробицях, стираються з пам'яті та ідуть в небуття. Бо помирають ті, хто їх знає. А тих, що знають минуле нашого села - вже майже немає. Збираю кожен епізод воєнних років і давнішнього минулого. А може комусь буде цікаво прочитати коротеньку бувальщину, хтось щось запам'ятає і перекаже ще комусь? І не перерветься історія села, не буде в ній прогалин.
І коли наближається якась велична дата, приурочена чомусь в селі, то маєш нагоду з кимось зустрітись і когось, про щось розпитати. Але розумієш, що таких дат чи подій, на які б зібралося все село, скоріш за все вже не буде.
Так прикро, що не вдалося зробити подібну зустріч до ювілею церкви, як ту що відбулася в холодний день серпня 2012 року. Адже цього року і погода була чудова, і репетиція минулої зустрічі багато чому навчила. Планували, що зробимо святкування усього села, скличемо всіх л
... Читати далі »
Така вже здатність людська, запам'ятовувати події та відтворювати їх через багато років. Я народився в цьому мальовничому селі, де жило багато з моєї рідні. Серед них було двоє стареньких, якими на схилі літ опікувалась моя мама. Мене малого посилали віднести їжу цим двом самотнім бабцям, які жили біля сільського млина. Мельниківська хата, Порохонська Текля і Заболотна Харатина, хатина баби Мокрійки. Одна з них - сестра моєї бабці, інша її тітка (цьоця - як казали в селі). У дермантинову чорну сумку ставили миску з варениками посипані шкварками, алюмінієву кастрюлю (ринку - по сільському) з борщем або супом, в іншу руку давали збанок з молоком. З цією поклажею ішов по живописній ст
... Читати далі »
Зовсім мало знаю про цю людину. Ще потрібно зібрати спогади та розповіді (не хочеться вживати слово "дані", бо буде звучати якось по "кагебістськи") про цю чудову людину, нашого земляка фащівлянина та великого патріота України - пана Василя Ковальчука. Доля закинула його у далеку Канаду, де він проживав (проживає) з 1949 року. Скупі дані автобіографії про нього читаю з листівки-поздоровлення, де його вітають з 90-річчям друзі української діаспори міста Етобіко ( Etobicoke, Canada).
Він приїздив в Україну на початку становлення нашої держави. Потім висилав книги про патріотичний рух українців у роки Світової війни, про героїчні подвиги ОУН-УПА. У сільській бі
... Читати далі »
