Неділя, 20.10.2019, 12:16Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In

Форма входу

Пошук по сайту

Календар

«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Міні-ЧАТ

Повідомлення



Останні публікації


********
********
Videofilm uroczystości
200 – lecie kościoła Świętego Stanisława w Tarnorudzie.
В розділ VIDEO-матеріали завантажено 3 фільми приурочені події святкування 200-річчя храму в селі Тарноруді.
Відео - матеріал про похід на Стінку для вшанування пам'яті трагічно загиблих 1945 року
********
********
********
Приємного перегляду

Портали/сайти


Сторінками газет



Свобода - тернопільська газета



Оцінка сайту

Оцініть сайт Фащівки
Всього відповідей: 275

Статистика переглядів

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters

Реквізити сайту:


E-mail the site:
evgyb@yahoo.com

(067)9296598

Матеріали, публікації
Головна » Матеріали користувачів
          Така вже здатність людська, запам'ятовувати події та відтворювати їх через багато років. Я народився в цьому мальовничому селі, де жило багато з моєї рідні. Серед них було двоє стареньких, яких на схилі літ обходила мама. Малого мене посилали віднести їжу цим двом самотнім бабцям, які жили біля сільського млина. Одна з них - сестра моєї бабці, інша її тітка (цьоця - як казали в селі). У дермантинову чорну сумку ставили миску з варениками посипані шкварками, алюмінієву кастрюлю (ринку - по сільському) з борщем або супом, в іншу руку давали збанок з молоком. З цією поклажею ішов по живописній стежці, яка звивалась у різнотравї річки Вікнини. 
     Літо.  Аромати трав, ранкові роси, співи птахів. Ця подорож тоді здавалась довгою. Робив кілька перепочинків, адже втомлювались руки від тяжкої ноші. Вже на підході до їх домівок долинали звуки вальців старого млина. Бабця Текля Порохонська (з до ... Читати далі »
Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 187 | Додав: Євген | Дата: 08.04.2018 | Коментарі (0)

От, і дочекались найгіршого. Неспроможність дати рішучу відсіч кільком десяткам російських спецпризначенців, замасковану під гасло: "Нам не треба їх (росіян) провокувати на конфлікт", призвело до того, що Крим здається втрачено. З кожним днем "зелених чоловічків" на півострові ставало дедалі більше, а ми твердо трималися позиції - НЕ ПРОВОКУВАТИ. І коли вони вже перейшли всяку межу дозволеності, і продовжують хазяйнувати на нашій території в кількості (за різними даними) від 20 000 до 30 000 чол. то вже на сьогодні стало зрозуміло - час втрачено. З такою кількістю добре підготовлених і озброєних окупантів, ми воювати не спроможні. 23 роки наші слуги, обрані нами, нас обкрадали, забезпечуючи себе і свої родини. Обкрадали нас будуючи собі розкішні маєтки і в той же час, не подбали і не забезпечили обороноздатність країни від агресора. Більше ста молодих життів покладено на Майдані за докорінні зміни всього, в тому числі і нашої свідомості і того майбутнього, ... Читати далі »
Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 628 | Додав: Євген | Дата: 13.03.2014 | Коментарі (0)

    Те, що прочитав увечері і вже на ранок 15 лютого виявилось дійсністю, дещо розчарувало.
Свято Стрітення. Ще кілька годин до святкової літургії у церкві, то ж включаю останні новини з Великого Майдану - канал Еспресо, 5 канал, канал 112, ТВі. Так, це правда. Мітингувальники з криками "Ганьба" покидають вулицю Грушевського.
Діюча влада, може з радістю потерти руки. Рахунок 1 : 0, в їх користь. Який результат цього протистояння, яке тривало майже три місяці, а такий - з чого почали, до того й прийшли.
Серед опозиції не знайшлося Мойсея, який вивів би людей з провладницької неволі. Можливо сьогодні, один Парубій має більший рейтинг серед майданівців, ніж Кличко, Яценюк і Тягнибок разом узяті. Бо перебував з людьми весь цей час, і тоді коли "правоохоронні органи" за наказом Коряка - Захарченка (або точніше, бойовики від влади) по звірячому били людей, і пробували розігнати мітингарів. Де були ці лідери, уночі 30 лис ... Читати далі »
Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 863 | Додав: Євген | Дата: 15.02.2014 | Коментарі (3)

Упорядники: Михайло Корейко, Михайло Косик
(При упорядкуванні спогадів збережена мова старожилів села Турівка)

ПЕРЕДМОВА

В історії України є ряд подій, які стосувались в цілому українського народу, і таких подій, які стосувались окремих регіонів. Такі події з історії України подекуди використано в цій книжечці, так як вони мали безпосереднє відношення до історії села Турівка.

Багато матеріалів дали старі люди і, в першу чергу, старий житель Турівки Процишин Іван Онофреєвич й інші громадяни, яким висловлюємо подяку, а також висловлюємо подяку Корейку Михайлу Володимировичу, який приклав найбільше зусиль і заопікувався над випуском цієї книж ... Читати далі »

Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 2892 | Додав: Administ-or | Дата: 19.11.2012 | Коментарі (0)

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ І УПРАВЛІННЯ
До запровадження панщини селом управляв голова, обраний громадою. При введенні панщини селом управляв пан-управитель. Під кінець панщини в селі обирались радні й війт, який управляв селом і підлягав повітовій владі, яка находилась в м. Скалат до 1939 р. В 1935 р. в с. Турівці було утворено збірну громаду (збйорову гміну). До неї належали села: Осовик, Кокошинці, Лука, Фащівка, Тарнаруда і Рожиськ. Збірною громадою управляв війт, який знаходився в Турівці й тут же знаходився секретар і ще два писарі, а в селах було тільки по одному солтису й кожний керував своїм селом, а раз в місяць являвся до війта на інструктаж-нараду. Війтом був турівський поміщик Малаховський. Він був поміркованою людиною, дбав за порядок в селі. За його старанням було завезено з плодопитомника для продажу населенню с ... Читати далі »
Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 3595 | Додав: Administ-or | Дата: 19.11.2012 | Коментарі (0)

УПА В ПІСЛЯВОЄННІ РОКИ
В 1945-1946 рр. надії на те, що західні держави почнуть воювати з Радянським Союзом, не збулись і УПА залишилась сам на сам перед великими силами НКВД які були добре озброєні і вишколені. Але воїни УПА не здавались, а геройськи воювали проти НКВД. Воїни УПА ховались в криївках, їх підтримувало населення, хоч енкаведисти жорстоко розправлялись з такими людьми, які мали найменші зв'язки з повстанцями.
В 1944 р. в грудні місяці, було проведено збір з молодих повстанців біля 200 чоловік на рожиському аеродромі, де з ними проводили вишкіл старшини. Але якийсь зрадник повідомив енкаведистам. Вони терміново зібрали міліцію, гарнізон енкаведистів, що знаходився у Підволочиську, і Качанівських ястребків і поїхали, щоб оточити повстанц ... Читати далі »
Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 3763 | Додав: Administ-or | Дата: 19.11.2012 | Коментарі (6)

На Тернопільщині проведуть розкопки криївки-штольні, в якій загинули понад 20 повстанців.

Більш детально читати в матеріалі "Відновлення пошукових робіт в кар'єрі Стінка"

Депутати Тернопільської обласної ради вирішили надати Підволочиському району 60 тисяч гривень на проведення розкопок та облаштування підземного схову повстанської криївки УПА в селі Фащівка. Відповідне рішення депутати прийняли у середу 23 грудня 2009 р., під час сесії обласної ради. Як пише "Тернопільська правда", у 1945 році у криївці-штольні, яка була розташован ... Читати далі »

Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 646 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2011 | Коментарі (0)

Шановний пане Євгене.
 Вдячний за ваш сайт з такою кількістю фотографій. Переглядаючи їх, згадав розповіді рідних. Ви про стінку написали. Я читав, так приблизно і було, мої трошки по іншому повідали, та загалом правильно.  Історію трагічної загибелі Ониськових (Гесь), знаю добре. Рідня працювала в органах.
 То, було в лютому 1945 року. Морозна місячна ніч, напередодні випав сніг. Сани запряжені кіньми повільно рухалися по дорозі в сторону містка. На санях сиділо 2 – 3 чоловіки, а один йшов збоку саней. Його фащівляни знали – Юхим. Шапка настовбурчена вверх (не заламана, як носили інші), по ній і впізнали мої батьки, та й ніч була місячна. Ясно було як вдень. Коні зупинили коло Гесьової хати.  А на ранок, все було скінчено. Троє трупів (скоріше – четверо), всі пострілами. Сліпий Міхал лежав на софі, зразу склавши руки на грудях, ніби чекав смерті. Двоє старих, яким було під вісімдесят років, старий ще хо ... Читати далі »

Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 691 | Додав: Zavan100 | Дата: 05.06.2011 | Коментарі (2)

Село Мала Лука Гусятинського району Тернопільщини петлею омиває річка Збруч. До 1939 року вона була кордоном, що розділяв Радянську Україну та її західні області, які були під владою Польщі.

По той бік річки Мала Лука межує із селами Волочиського району Хмельницької області — Постолівкою, Зайчиками і Курівкою Городоцького району. В 1932–1933 роках їх жителі голодували.

— А ми їжу мали. У нас кожен мав худобинку, своє поле — до колгоспу нічого не забирали, — розповідає 95-річна Теона Лукасевич. — А по той бік Збруча люди траву їли. Ми як гусей до річки гнали, то з того боку кричали: ”Їсти!” Ми їм бараболю по одній кидали. Буцім за гусьми. А ще сіль замотували в шматку, ставили всередину камінець. І теж кидали. Вони з бур’янів собі таку кашу робили, то хоч трохи посолити могли. Щось більше перекинути не могли, кругом стражниця (охорона. — ”ГПУ”) була.

... Читати далі »
Категорія: Матеріали користувачів | Переглядів: 1426 | Додав: Admin | Дата: 05.06.2011 | Коментарі (0)

New-forum uCoz-forum GD Свобода IP WebPlus тИЦ WebSpidTest PROXI x-sity