Історія про Стінку описана за розповідями багатьох людей і вона не зведена до аксіоми. Досліджуйте, перевіряйте факти, розкривайте правду. Але пам'ятаймо, що нам не потрібна історія побудована на фантазіях і брехні. Стінка - назва піщаного кар'єру, мальовнича місцина розташована в південній частині села в районі Святівки (назва частини села). На високому пагорбі, який височіє над Збручем - старий закинутий тепер кар'єр. Тут добували пісок сім'я Квасниців, який славився на усю околицю. Весь крутий схил гори Стінки засаджений соснами у 70-х роках та окупований іншими деревами. ... Читати далі »
На Тернопільщині проведуть розкопки криївки-штольні, в якій загинули понад 20 повстанців.
Більш детально читати в матеріалі "Відновлення пошукових робіт в кар'єрі Стінка" .
Депутати Тернопільської обласної ради вирішили надати Підволочиському району 60 тисяч гривень на проведення розкопок та облаштування підземного схову повстанської криївки УПА в селі Фащівка.
Відповідне рішення депутати прийняли у середу 23 грудня 2009 р., під час сесії обласної ради. Як пише "Тернопільська правда", у 1945 році у криївці-штольні, яка була розташована у піщаному кар"єрі в селі Фащівка Підволочиського району, внаслідок вибуху загинули понад 20 повстанців. ... Читати далі »
Нічні бандити і трагедія родини Гесь (національність - поляки).
Ніч на 2 лютого 1945 року. В селі казали: "Польський громніц" (посвячення свічок-громніц).
Напередодні випав сніг. Сани запряжені кіньми повільно рухалися по дорозі в сторону містка через Вікнину. На санях сиділо 2 - 3 чол., один йшов збоку саней тримаючись за поручні. На ньому стара гуцульська каракулева шапка настовбурчена вверх (не заламана, як носили інші). Його в селі знали.
- Мариню, вони ніби коло нас зупиняються, - вдивляючись у вікно промовив дідо Іван.
- Нє-є-є, їдуть на долину, - вже пересохлими від страху губами відповіла жінка.
Страх неможливо було перебороти. У ті часи, так звані "нічні" були повними господарями темної пори доби, а НКВС з своїми облавами - вдень. Час, коли забирали тебе з дому невідомо хто і невідомо куди. За те що: прихильний
... Читати далі »
Село Мала Лука Гусятинського району Тернопільщини петлею омиває річка Збруч. До 1939 року вона була кордоном, що розділяв Радянську Україну та її західні області, які були під владою Польщі.
По той бік річки Мала Лука межує із селами Волочиського району Хмельницької області — Постолівкою, Зайчиками і Курівкою Городоцького району. В 1932–1933 роках їх жителі голодували.
— А ми їжу мали. У нас кожен мав худобинку, своє поле — до колгоспу нічого не забирали, — розповідає 95-річна Теона Лукасевич. — А по той бік Збруча люди траву їли. Ми як гусей до річки гнали, то з того боку кричали: ”Їсти!” Ми їм бараболю по одній кидали. Буцім за гусьми. А ще сіль замотували в шматку, ставили всередину камінець. І теж кидали. Вони з бур’янів собі таку кашу робили, то хоч трохи посолити могли. Щось
... Читати далі »
