Чомусь вважається, що 22 повстанці загинули в бою з солдатами НКВС у Зелену суботу (переддень Зелених свят) 1945 року, коли в нерівний бій проти повстанців були кинуті гарнізони Гримайлова, Підволочиська, Скалата, а по тому боці Збруча - гарнізон солдатів з Городка. В цій операціїї брали участь біля 600 солдатів. Ця подія очима очевидців -
ЧИТАТИ.
Насправді, побоїще сталося після Зелених свят, а саме 26 червня 1945 року . З розповідей старших мешканців села, трупи людей звозили на оболоння для упізнання коло Небесного Миколи. Згодом перевезли на сільський цвинтар. На сільському цвинтарі в спільній могилі лежать: з Фащівки -
Муц Михайло,
Голубенний Михайло,
Домінів Ігнатій (загинули випадково, адже не були в УПА, Домінів - вже старенький на той час чоловік), ще
Пантелеймонович Федір. З повстанців відомі тільки (можливо хтось доповнить):
Андрушків Мирослав (псевдо - Чорний) ,
Осадчук Андрій (псевдо - Орлик) ,
Луб'янецький Володимир та
Цетнар Володимир (з сотні Бориса) ,
Задубера Степан та інші невідомі (на сьогодні), в їх числі
зв'язкова.
Стосовно
Луб'янецького Володимира, він за іншими даними загинув не 25, а 26 червня (можливо неточність в датах). Ще одну річ потрібно відмітити. Хлопці, до цього відпочивали в Кокошинецькому лісі. Тепло, природа, купались у річці. У неділю подалися до села Мала Лука, "на дівчата", як казали.
До Фащівки прийшли, хто ввечері, хто ранком. Фащівка вважалась своїм селом, дуже багато криївок, специфічна місцевість дає змогу добре і швидко заховатись. Крім цього і
кар'єр Стінка з лабіринтами (штольнями) донедавна міг бути надійною криївкою, але на той час вже був підірваний вибухівкою (сталося це 4 квітня). Слід відмітити, що випили трохи зайвого (нічого дивного, адже свята). З розповідей очевидиці: "...в селі вже йшла стрілянина. Я заглянула до стодоли, на шинелі спав молодий хлопець-повстанець. Крикнула, "вставай, не чуєш, стріляють?!". Він спромігся (хоч був добре випивший) вирватись з облави гарнізонців. За деякий час повернувся за шинелею, яка була добре захована у корчах. Та не всім так пощастило.
Щороку відправляється панахида за душі трагічно загиблих на сільському цвинтарі Фащівки. В книзі пам'яті
Степана Гринчишина "За Україну, за її волю...", в матеріалі "
Наші герої з Дорофіївки та Староміщини" (автор Мотика Олена), віднайшов цитату з тексту: "У ту жахливу ніч загинули у Фащівці: Рибак Іван, Карий Іван". Можливо до вищезгаданих імен потрібно додати і цих двох людей.
Дивіться також абзац публікації (Кучабського) "
Супранівка".
(Все написане в коментарі до фото взяте з вище наведених матеріалів та розповідей очевидців подій).