Спогади про село (С. Оконський) - Форум
Четвер, 08.12.2016, 09:54Вітаємо на форумі Гість | Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In

Форма входу

Пошук по сайту

Міні-ЧАТ

Повідомлення



Останні дописи


********
Videofilm uroczystości
200 – lecie kościoła Świętego Stanisława w Tarnorudzie.
В розділ VIDEO-матеріали завантажено 3 фільми приурочені події святкування 200-річчя храму в селі Тарноруді.
В розділі VIDEO-матеріали завантажено 2 фільми "Перше святе причастя". Подія відбулась в с. Турівка 29 травня 2016 року.
********
********
Відео - матеріал про похід на Стінку для вшанування пам'яті трагічно загиблих 1945 року
********
********
********
Приємного перегляду

Портали/сайти


Село в соцМережах

Сторінками газет



Свобода - тернопільська газета



Оцінка сайту

Оцініть цей сайт
Всього відповідей: 250

Відвідувачі

Статистика

free counters

Реквізити сайту:


E-mail the site:
evgyb@rambler.ru

(067)9296598

Спогади про село (С. Оконський) - Форум
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » СПІЛКУВАННЯ » Бувальщина. Історії минулого та сьогодення » Спогади про село (С. Оконський)
Спогади про село (С. Оконський)
ОконськийДата: П`ятниця, 03.01.2014, 18:05 | Повідомлення # 1
*
Група: Друзі
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Оконський Степан Михайлович,
народився в селі Фащівка у 1945 р.

Дорогі мої односельці, фащівляни!


Так склалося життя, що вже багато років я не живу у Фащівці. Зараз із родини вже немає нікого, мамина хата самотіє біля Збруча. У важкі повоєнні, мабуть, і завжди до цього, наше село традиційно було якимсь особливим, змістовним і веселим.
Таких пісень, жартів, барвистих весіль і різноманітних забавних витівок я не зустрічав потім у своєму життя ніколи і ніде. Гарним прикладом цього може бути такий факт, який повідав мій дідусь, дяк, дуже поважна і начитана для свого часу людина. Якось, об'їжджаючи свої парафії, завітав до нашого села Владика зі Львова.
Фащівські козаки зустріли його на Стінці біля Хреста, як тоді називали в'їзд в село з боку Малої Луки, та й заспівали йому гарних фащівських пісень. Опісля Владика прислав до церкви подячну грамоту, в якій значилося, що ніде інше він таких чудних пісень не чув.
На Різдвяні свята був гарний вертеп, від церкви ходили різновікові групи колядників: старші жінки і чоловіки; хлопці водили з колядою коня (обов'язково було завести коня до кожної хати - скільки то було веселощів!!!); ходили дівчата; ходили і ми, менші школярі, як жартували "підсвинки". Всі збирали на церкву гроші-копійки, а для себе палянички і перекладанці, горіхи. Старших приймали по хатах.
А на Великдень біля церкви водили ягілки декілька різновікових груп фащівлян, співали такі чудові ягілки, яких не почуєш ніде. Там було таке дійство: на третій день свят на ягілку приходили і співали старі фащівляни. Всі молодші замовкали, слухаючи з відкритими ротами ще давніші ягілки.
У свята та вихідні вечорами в клубі (він тоді був біля церкви) під гармонію були танці. Хлопці допізна голосно, на все село співали чудові фащівські пісні.
О, Боже, скільки-то всякого чудного було …
Ініціаторами і організаторами таких веселих дійств була група веселих і мудрих хлопів і хлопців: Степан Ковалів, Ярослав Безпалько, Дмитро Оконський, Іван Оконський, Микола Небесний, Михайло Козій та інші.
На другий день весілля традиційно перевдягалися у повстанську та німецьку форми, влаштовували судилища та вішали на гілляці німця чи москаля.
Традиційними в ті часи були бійки між хлопцями із сусідніх сіл. А з росіянами-москалями, як тоді називали людей з Постолівки і Тарноруди по неділях влаштовувалися бойові діі на гарканах (пращах). Ставали хлопці попід городи, між моїми хлівами і річкою з нашого боку, а за Збручем - хлопці з Постолівки і перекидалися камінцями з допомогою гарканів. Ми малі підносили камінці на "лінію фронту". Було й діставали тим камінням.
А яка риба водилася тоді в Збручі … До речі наш Збруч ще за часів моєї молодості був зовсім інакшим: вода чиста, були глибокі ями, де люди залюбки купалися. А причиною гірших змін у річці став технічний прогрес із його згубними наслідками для природного середовища. До 1957 р. береги Збруча були у густих верболозах, очеретах та ін., що слугувало добрим фільтром для води. Особливо багато рослинності було в Ліску і далі до Тарноруди, так що до села вода припливала чистенькою. В ті часи були місця для купання: ями в Ліску - це на правому повороті Збруча після Ленчукових горбів, Безпалькова яма і Ковальова яма. Там завжди були височенні, як мені малому здавалося, ступки, з яких старші хлопці скакали у воду, виробляли різні переверти та фокуси. А дівчата, люди середнього віку та й ми малі споглядали все це з жартами і сміхом.
У 1957 р запустили в Тарноруді ГЕС і це дуже вплинуло на стан Збруча. У зв'язку із недостатнім гідроресурсом (недостатньо води для роботи ГЕС) вдень і вночі треба було набирати воду у водосховище, тобто ГЕС зупиняли і закривали її шлюзи. Внаслідок рівень води в Збручі у нас щодень мінявся, то повні береги зранку і ввечері, коли ГЕС працювала, то мало не на дні, коли ГЕС стояла. Це й призвело до того, що береги почали обвалюватися. З водою пішли спочатку очерети потім коріння з верболозами і т д. Внаслідок таких постійних зсувів Збруч обмілів, замулився, природнього фільтра не стало. Крім того, продовжували постійно забруднювати воду птиця та худоба. На жаль ні держава, ні люди не захотіли чи не змогли вчасно відновлювати здорове екологічне середовище Збруча. В результаті із величезного розмаїття риби тих часів зараз залишився чи не єдиний карась. У 70-ті роки ми з вітчимом Іваном Олійником насадили верби на березі між Ковальовою ямою і кладкою, тепер це великі верби. На жаль це все. Молоді фащівляни , враховуючи, що ГЕС не працює і не буде вже працювати ніколи, могли б і зараз поправити багато ...
Стосовно Стінки і проведених там робіт, то я докладно і точно розповів про це в "Книзі спогадів Підволочиського району". Тому прошу, умовляю - не слухайте нікого про якісь інші події чи знахідки, все це або вигадки, або й свідомі провокації. У згаданій книзі подано лише дійсні факти і події, які і треба використовувати при подальших пошуках, якщо на те буде воля Божа та добрі наміри справді української влади.
Ще про одне. Був на Зелені Свята у Фащівці великий бій між нашими повстанцями і НКВДистами, але я про це знаю мало. Треба обов'язково запитувати про це у старших людей, щоб залишити потомкам згадку про цю героїчну подію.
Виношу на ваш розсуд власну пісню про нашу незрівнянну Фащівку. Саме так, з наголосом на другому складі, треба говорити. Прошу - не судіть надто строго, це перша моя спроба в такому жанрі. Всю свою любов, повагу і ностальгію я намагався вкласти в цих рядках. В основу мелодії я поклав мелодію відомої пісні, дещо змінивши її. Дай Боже вам усім , мої фащівляни, всякого гаразду, щастя, здоров'я.
Христос рождається! Славімо його!




Переглянути відеофрагмент у виконанні автора С.М.Оконського можна по цьому посиланню.
*****
(Від модератора сайту) Історію про трагічну подію яка мала місце у Фащівці на Зелені свята 1945 року з слів старожилів села читайте в - ФАЩІВКА (короткі фрагменти історії села) ЧАСТИНА-1, розділ Історія 5, а також ця ж історія словами учасників цього побоїща читайте в матеріалі Книга памяті (За Україну, за її волю...) Част-1.Розділ "Історія однієї трагедії"
Прикріплення: 6047543.jpg(122Kb) · 7949076.jpg(105Kb)
 
Форум » СПІЛКУВАННЯ » Бувальщина. Історії минулого та сьогодення » Спогади про село (С. Оконський)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

uCoz-forum YD Свобода IP WebPlus тИЦ PROXI