Про родину Бондерів (Joseph Bonder and Joan Bonder) - 21 Серпня 2011 - Матеріали блогерів - Інформаційний сайт села Фащівка
Вівторок, 21.02.2017, 05:04Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In

Форма входу

Категорії розділу

Статті користувачів сайту [17]
Статті з ІНТЕРНЕТУ [8]
Передрук статей з інших мереж які мають відношенням до нашого населеного пункту
Історія села та краю [1]

Пошук по сайту

Календар

«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Міні-ЧАТ

Повідомлення



Останні дописи


********
Videofilm uroczystości
200 – lecie kościoła Świętego Stanisława w Tarnorudzie.
В розділ VIDEO-матеріали завантажено 3 фільми приурочені події святкування 200-річчя храму в селі Тарноруді.
********
********
Відео - матеріал про похід на Стінку для вшанування пам'яті трагічно загиблих 1945 року
********
********
********
Приємного перегляду

Портали/сайти


Село в соцМережах

Сторінками газет



Свобода - тернопільська газета



Оцінка сайту

Оцініть сайт Фащівки
Всього відповідей: 254

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters

Реквізити сайту:


E-mail the site:
evgyb@rambler.ru

(067)9296598

Матеріали блогерів
Головна » 2011 » Серпень » 21 » Про родину Бондерів (Joseph Bonder and Joan Bonder)
10:31
Про родину Бондерів (Joseph Bonder and Joan Bonder)
Історія сімї Бондерів (Joseph Bonder and Joan Bonder)
(Зовсім випадково натрапив на цю історію в інтернеті. Колись сімя Бондерів проживала в нашому селі Фащівці, хата стояла між хатами Заболотної Павліни та Гончар. Подаю цю історію перекладену з англійської.)
Вересень 1942. Йосиф (Йось) і Іванна (Юнка-так її кликали у селі) Бондер були підлітками і жили у Фащівці (Faszczowсе), Польща (Сьогодні Україна). Його забезпечена сім'я володіла мукомельним млином, землею, кіньми і коровами. Все це було конфісковане в 1939 році, коли прийшла Радянська влада, навіть була небезпека відправки їх в Сибір так як були надто багаті. За радянської окупації Юнка (Joan Bonder|Dzhoan Bonder) була вчителькою у віддаленому селі-хуторі Гостра Могила. (У зв'язку з переселенням мешканців 1948 р. хутір Гостра Могила був виведений з облікових даних і на сьогодні там ніхто не живе). Там вона знімала кімнату у одного з її учнів Броніслава Фірута (Bronislaw Firuta)). Йосиф (Йось) був молодшим від неї (йому 13 років, їй 18). На вихідні пішов провідати сестру і там подружився з Броніславом. Коли німці напали на Радянський Союз, життя їх змінилося. Школа в Гострій Могилі була закрита і Іванна (Юнка) звільнена з роботи. Вона повернулась до своїх батьків в Фащівку. Бондери були єдиною єврейською сім'єю в Фащівці. Восени 1942 року, Бондерам було наказано (село вже було окуповане німцями -прим.Adminа.) іти в Скалатське гетто. Коли вони дійшли до Скалата, їх батьки довідалися що може чекати на їх сім"ю, і вирішили за будь-яку ціну врятувати своїх дітей. Вони сказали, щоб ті (Юнка і Йось) бігли до Фірутів, це добрі люди і вони допоможуть.



Юнка і Йось (
Joan and Joseph Bonder) добралися до Гострої Могили. Вони пішли в дім тітки Броніслава Фірути де Іванна жила, коли ще вчителювала. Ті прийняли дітей без коливань, хоча знали про високий ризик для свого життя, адже в тому часі німці вимордували кілька родин та спалили їхні хати за укриття євреїв. Пройшло кілька днів і підліток Йось вирішує вернутись в гетто до своїх батьків. Його зустрів єврейський поліцай, який сказав тікати звідси і в жодному разі не вертатись. Перебувши кілька тижнів у тітки Фірутів, перебралися вже в дім до Броніслава. Сімя Фірути (Firuta), переховувала двох єврейських дітей з осені 1942 до 1944 року. Весною і літом вони ховались в соломі, а на зиму переховувались як в хліві тулячись до худоби, щоб зігрітися, так і в середині дому. Фірути, (Firutas) забезпечували їх не тільки їжею і дахом над головою, але й морально підтримували їх. Коли в якісь моменти було дуже небезпечно, Йось і Юнка ховалися в лісі, а на ніч повертались. Згодом до Фірутів донеслася звістка, що німці щось запідозрили, тому на певний час вони втекли до лісу. Фірута постачав туди харчі і зброю (адже сам був пов'язаний з підпіллям). Так переховуючись в черговий раз в лісі Бондери (Bonders) зустрілися з группою євреїв які ховались в бункерах. Лідер групи співпрацював з російськими партизанами.
В 1944 році Радянська армія вигнала німців. Батьки Йося (Josephа Bonderа) і Юнки (Joan Bonder) на той час були вбиті в скалатському гетто, як і вся інша родина Бондерів - бабця, дід, тітка, дядько та двоюрідні брати, і поховані в братській могилі за межами Скалата. Завдяки Фірутам Йось і Юнка вижили.
Надалі, був виселений до комуністичної Польщі. Оселився в Нижній Сілезії, працював у торговельній компанії. Потім жив в Любліні (поблизу Вроцлава).
Після війни протягом п'яти років вони жили в Німеччині, надалі переїхали в Сполучені Штати. На початку, не знав мови і було важко пристосуватись до нових реалій. Зрештою заснував свій власний бізнес - пральня в торговому центрі. А з часом, викупив і весь центр і справи пішли дуже добре. Проживає в Нью-Джерсі, де власне і відвідав його Фірута.
В нього сталося дві трагедії. Померла його дружина, і згорів його будинок. Йосиф Бондер (Joseph Bonder) спочатку оселився в Бронксі де прожив 12 років, а в 1963 році переїхав до Rockaway. В 1998 р. Переїхав до Монро. Власник декількох підприємств малого бізнесу, у нього є три дорослих сини, сім внуків і дружина на ім'я Жанна (Іванна), як і його покійна сестра Юнка (Джоанна Бондер), яка померла 1991 року (за іншими даними статей інтернету 1998 р.).Йось Бондер (Joseph Bonder) і Броніслав Фірута (Bronislav Firuta) зустрілись 2009 року в Нью-Йорку. Вони не бачилися з 1945 року.

Коли я побачив Джозефа в Нью-Йорку, мало не втратив дару мови. Я не знав що сказати. Від тоді, як ми бачилися, пройшло 65 років. Він змінився, та я впізнав його. Так само і Джо! - каже Броніслав Фірута. Емоцій не стримував і Джозеф Бондер.
-Зустріч з Бронеком було для мене великою подією. Цій людині я завдячував життям.
- Для чого піддалися ризику? Це був поклик серця. Вважали, що повинні допомогти нашим близьким в такій потребі. Джо був мого віку, і ми були друзі. Моя тітка лікувала його сестру. Вони стали нам сім'єю, - говорить Фірута.


Іноді люди допомагали євреям за гроші, але Фірути ніколи не брали ні копійки від нас. Вони врятували нас, тому що вони були хороші люди. Я ніколи не забуду, - говорить Бондер. Під час окупації, кілька разів мало не попався. Одного разу, коли він йшов разом з сестрою попри ліс, німецький патруль помітив їх і хотів застрілити. Та місцевий віт, також поляк сказав що це діти місцевого селянина. Бондеру часто приходять негативні думки, про поляків і їх стосунки під час Голокосту.
- Звичайно, серед них були антисеміти. Але в кожній воді (чи ставі) можна знайти гнилу рибу. Немає ідеального народу, скрізь навіть серед євреїв, також є гідні люди і свині, - підкреслив він.
Броніслав Фірута (Bronislav Firuta) проживає в Польщі, має чотирьох дітей і трьох онуків.
Зустріч єврея і поляка після 65 років розлуки була організована єврейським фондом Праведників (JFR) в Нью-Йорку. Це організація, яка піклується Праведниками всіх народів світу. Фонд також фінансує документальний фільм про Фірутів і Бондерів. Деякі з фотографій були зроблені в Україні, де сьогодні знаходиться Гостра Могила.
У якийсь момент, під час вітання в аеропорту Бондер подивився на Фіруту і сказав: "Ти мій рятівник, дуже тобі завдячую."
 
 
Статтю перекладено з:
http://www.nj.com/news/index.ssf/2009/11/nj_man_reunites_with_friend_he.html#
_________________________________________________
BRONISLAW FIRUTA

Ostra Mogila, Poland... September 1942 – Joseph and Joan Bonder were teenagers and lived with their parents in the village of Faszczowka, Poland (now Ukraine), when it was occupied by the Soviet Union in September 1939. With the Soviet occupation, Joan sought a teaching job. She traveled to the remote village of Ostra Mogila where she became the village teacher. She rented a room from the aunt of one of her students, Bronislaw Firuta. Joan’s younger brother, Joseph, came on the weekends to visit his sister and befriended twelve-year-old Bronislaw and his family.

When the Germans invaded the Soviet Union on June 22, 1941, life changed. The school in Ostra Mogila was closed and Joan dismissed. She returned to her parents’ home in Faszczowka. The Bonders were the only Jewish family in Faszczowka. In the fall of 1942, the Bonders were ordered to move to the Skalat ghetto. Once the Bonders reached the Skalat ghetto, Joan and Joseph’s parents, realizing what lay in store for their family, decided that their children must escape from the ghetto. They told Joan and Joseph, "Go to the Firutas … they are good people and will help you.”

Joan and Joseph escaped from the Skalat ghetto and made their way to Ostra Mogila. They went to Bronislaw’s aunt’s house, where Joan had rented a room when she was a teacher there. They stayed in the home of Bronislaw’s aunt for a short time and then moved to Bronislaw’s home. The Firuta family hid the two Jewish teenagers from fall 1942 until 1944.



(Переглянути VIDEO-матеріал в оригіналі)
In the spring and summertime, they hid in the straw, and in the winter remained hidden in the barn and inside the house. The Firutas provided not only shelter and food, but also friendship and hope.

When the situation became too dangerous to remain at the Firuta home, the Bonders would go to the nearby woods. At night they returned to the Firutas’ house where they spent the night and returned to the forest before sunrise.


While hiding in the woods, the Bonders met a group of forty-two Jews hiding in the bunkers. The leader of the group was working with the Russian partisans. Both the partisans and the Jewish group needed a carrier to distribute guns. Young Bronislaw took that job and oftentimes Joseph assisted him in smuggling weapons.

In 1944 they were liberated by the Soviet army. Joseph and Joan’s parents were killed in the Skalat ghetto and buried in a mass grave outside of town. The rest of the Bonder family – grandparents, aunts, uncles, cousins – perished. Thanks to the Firutas and their courage, Joseph and Joan survived. After the war, both Joseph and Joan moved to the United States. Joan passed away in 1991.
Bronislaw passed away in August 2012.
In 2009 the JFR reunited Joseph Bonder and Bronislaw Firuta. The award winning documentary retelling their story can be viewed here.
 
Категорія: Статті користувачів сайту | Переглядів: 1314 | Додав: Administ-or | Теги: Firuta, Каган, Фірута, Бондер, Bonder, Kahane, Льорбер | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Junia Bonder (Юанна Бондер) - born 1924 – died 1996;
Józef Bonder - born 1929;
Franciszek Firuta Father - died 1963;
Anna Firuta née Hauryliszyn Mother - died 1966;
Bronisław Firuta Son - born 8 October 1927 – died 29 August 2012

SITE: http://www.sprawiedliwi.org.pl/en/family/457,the-firuta-family

Ім`я *:
Email *:
Код *:
uCoz-forum YD Свобода IP WebPlus тИЦ PROXI