От, і дочекались найгіршого. Неспроможність дати рішучу відсіч кільком десяткам російських спецпризначенців, замасковану під гасло: "Нам не треба їх (росіян) провокувати на конфлікт", призвело до того, що Крим здається втрачено. З кожним днем "зелених чоловічків" на півострові ставало дедалі більше, а ми твердо трималися позиції - НЕ ПРОВОКУВАТИ. І коли вони вже перейшли всяку межу дозволеності, і продовжують хазяйнувати на нашій території в кількості (за різними даними) від 20 000 до 30 000 чол. то вже на сьогодні стало зрозуміло - час втрачено. З такою кількістю добре підготовлених і озброєних окупантів, ми воювати не спроможні. 23 роки наші слуги, обрані нами, нас обкрадали, забезпечуючи себе і свої родини. Обкрадали нас будуючи собі розкішні маєтки і в той же час, не подбали і не забезпечили обороноздатність країни від агресора. Більше ста молодих життів покладено на Майдані за докорінні зміни всього, в тому числі і нашої свідомості і того майбутнього, якого МИ ще НІКОЛИ НЕ МАЛИ! Майдан виловлює "тітушок", які здійснюють провокації заставляючи їх привселюдно вибачатись стоячи на колінах. Хвиля протестів у кожній області з захопленням державних приміщень, поваленням ще величезної кількості примітивних у своєму витворі пам'ятників "Великому Іллічу" з протягнутою рукою, який подрібнюють на сувеніри. Влада рухнула і найзапекліші вороги народу тікають з країни. Розформовано злочинний "Беркут". І здавалося, ось вони, вже ці зміни які починались з мирного Майдану, якому дивувався увесь світ, і перерісши в запекле протистояння з владою яку повалили. Нам показують царські палаци Януковича, Пшонки, Захарченка та інших. Ось вони, величезні кошти, які можуть піти від продажу маєтків на лікування хворих дітей, на закупівлю медичного обладнання, на школи, на що завгодно. Доступ до огляду цих об'єктів вільний.
Та вже за кілька днів ми бачимо, що до перемоги далеко. Схід не однозначно сприймає Майдан, ідуть заклики до федералізації, частіше лунають в наш бік викрики із злістю і перекрученим прізвищем "бендеровцы". Чомусь не зрозуміло, кого мають на увазі - чи то жителів молдовського міста Бендери, чи може нащадків Остапа Бендера? Та протистояння триває. Уже бачимо, як з державних приміщень в східних областях силою виштовхують бійців Майдану, так само ставлячи їх на коліна і розлютований натовп готовий вчинити над ними самосуд, "фащисты, бендеровцы" - лунають вигуки в їх адресу. А якась жіночка-луганчанка дає інтерв'ю одному з телеканалів стверджуючи: - " Что бы вы знали, для нас праздник не Новий год и не Пасха. Праздник для нас 9 мая, когда мы возлагаем цветы у памятников воинов-освободителей и вождя мирового пролетариата, а это фашистское быдло их разрушило". А тут, по телебаченню всі ЗМІ демонструють ролик, як О. Музичко глумиться над працівником прокуратури. Нам показують уже вщент пограбовані за кілька днів маєтки вище перерахованих осіб - Пшонки, Захарченка, бувшого "гаранта" та інших, ми слухаємо свідчення охоронців цих пограбованих маєтків, які твердять що приїхали якісь озброєні люди і сказали що вони майданівці. І під прикриттям такого "мандату довіри", охорона пропустила звичайних мародерів до приміщень. Демонструють ролик, де молодик бітою трощить фари і б'є по капоті дорожнючої нової машини Януковича "Інтернаціонал", його вчасно встигли зупинити оточуючі. Схід ці речі бачить також і лунає: "…да они майданутые". Неймовірні і фантастичні версії російських політиків щодо найнятих опозиціонерами снайперів, які стріляли в протестувальників, та постійне зомбування брехнею через свої ЗМІ, які поширені на сході країни - зробили ще більшим протистояння між Заходом і Сходом країни. Більшим ніж те, яке було до цього часу. А воно (протистояння) таки було. Тому з такою люттю весь Захід - це "бендеровцы", ніхто не пояснить крикунам, що правильно "бандеровцы". Але ми "западяни", також маємо свою власну думку на кожну річ. Як для мене С. Бандера - це політичний діяч, але не герой, та це мій погляд, і він може не збігатися з поглядами інших. Кожен для себе має виставити на висоту ту планку, за якою починається героїзм.
Ми в чомусь "перегнули палку" і вийшли за певні рамки. Те, що маємо сьогодні в Криму і наша вина, яка закінчилася таким протистоянням між двома частинами одного народу і яке в подальшому призвело до окупації частини її території іншим народом післаним політиком-агресором Путіним.
І після всіх подій минулого і цього тижня, сьогодні знову шокуюча новина в селі. Уже проводять опитування людей, на згоду у разі потреби дати прихисток біженцям з Криму. Таких сімей у Фащівці назбиралось 11. Ще жевріє дуже маленька надія, що щось може змінитись на краще, адже сьогодні тільки середа 12 березня і до неділі ще залишилось чотири дні. Та вже давно пора було кожному забути образливі слова та утриматись від дій, які нас провокували на розділення. Ми ніколи вже не станемо один проти одного зі зброєю в руках, та чи ці запевнення допоможуть нам сьогодні з'єднатися? Ми - єдина країна, і ми - УКРАЇНЦІ ! |
