Головна » 2023 » Серпень » 31 » Новоюліанський календар і коли у Фащівці празник?
10:51
Новоюліанський календар і коли у Фащівці празник?
Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, який виявився не зовсім точним.
Насправді, Земля робить оберт навколо Сонця на приблизно 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Тому старий календар почав зміщуватися в часі. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів. На поданому нижче малюнку видно, що на 1582 рік 25 число жовтня за Юліанським відповідало вже даті 4 листопада за нововведеним календарем Папи Григорія. Тобто Юліанський відставав. Реформа календаря на жовтень 1582 року, де Папа Григорій ХІІІ зробив виправлення помилки.
Папа Римський Григорій XIII у 1582 році з цього приводу затіяв реформу Юліанського календаря.
Він наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало не 5-е, а 15-е число! Реформований календар назвали – Григоріанським! Карта станом на час реформи календаря (15 століття). Цей матеріал надрукований для того, щоб зрозуміти про храмовий празник у нашому селі Фащівці на Тернопільщині, і проте, коли святкували Різдво Римо-католиками та українці Східної Галичини (Східну Галичину поляки по-своєму називали - Східна Малопольща).
Часто можна побачити, що хтось виставляє листівки старого календаря початку 20 століття у Фейсбуці, стверджуючи, що прародичі у нас на Галичині святкували Різдво 25 грудня. (Йдеться про частину галицького краю: Львівщина, Івано-Франківщина і Тернопільщина без північної частини).
Поширення листівок старого календаря у Facebook.
Чомусь ніхто не звернув увагу на титульну сторінку в самім низу: "Держ.видавництво України" - 1924 рік. Це календар радянської України. З кінця 1920-го року Україна (мається на увазі територія УНР), формально стала радянською. І ця частина території перейшли на Григоріанський календар тільки у 1918 році (тоді як Європа і ми у побуті вже більше як 300 років користувались Григоріанським. Але у побуті, тільки не в церкві).
Українська Центральна Рада прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні (наголошую - не в Галичині) числення часу по новому стилю і переведення годинників на середньо-европейський час". Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.
Ця подія немає нічого спільного з нашим Галицьким краєм, де ми перебували під окупаційною владою іншої держави. Але до УНР ще повернусь.
Тепер подивіться на листок календаря за серпень місяць (права сторона малюнку). Хтось виклав його у Фейсбуці з переконанням, що ми відзначали свята за ним.
Власник календаря чорнилом дописав на ньому свої дати, а саме: Преображення - 19, Успіння - 28. Позначив навіть 11 навпроти числа 29 (це вже 11 вересня, християни східного обряду відзначають свято Усічення голови Івана Предтечі).
Тобто люди в житті користувались "правильним" Григоріанським, а святкували свята все рівно "хибним" Юліанським. А в Григоріанському (або світському, як його називали) календарі, які друкувались друкарнями того часу робили свої виправлення і помітки.
Ще один вагомий доказ - це Церковна "Книга доходу і витрат" віднайдена на горищі церкви у Фащівці. Візьмемо для прикладу одну сторінку за 1911 - 1912 роки (переглянути книгу за посиланням).
Книга доходу і витрат за 1911-1912 роки Погляньте на підкреслені мною записи в книзі. Зберігаючи оригінал написання читаємо: "8/11 - Димитрия, 21/11 - Михаила, 4/12 - Воведеніє, 19/12 - Николая, 31/12 - Неділя перед Рождеством, 8/1 - з коляд хлопців", а 21 січня священник робить запис: "Неділя по Богоявлению" - і в графі бачимо, що в церковну касу поступило 280 корон.
Які ще потрібні докази?
А нижче карта нашої держави того часу, щоб розуміти обстановку українців галицького краю в часі окупаційних режимів. Східна Галичина і губернії України за Збручем
Насамперед. Ніхто не знає ні день народження Ісуса Христа, ні час його воскресіння! Ця дата невідома. В Біблії є лише непрямі підказки. Саме тому дата святкування Різдва Спасителя є досить умовною та приблизною.
З архіву читаємо: "На 1935 - 36 роки Фащівська парафія налічує 613 чоловік греко-католиків, в селі проживає 218 поляків і 8 єврейської національності".
Треба розуміти, що ми галичани свого часу були під окупацією Австро-Угорщини, а потім Польщі з кінця 1919 року. Карта ЗУНР і УНР (1918 - 1919 роки)
Ще донедавна старі люди розповідали таку історію: коли ми в ті часи святкували Різдво за Юліанським календарем (7 січня), то дехто з польської національності (прізвища не буду називати) обов'язково щось вистукував молотком на наковальні, інший різав січку чи рубав дрова показуючи тим самим зневагу до нашого свята. Це, вже вказує на те, що святкували ми своє Різдво в різний час, а не так, як у Європі. Поляки - 25 грудня за Григоріанськи календарем, ми 7 січня за тим самим календарем.
Але називати Різдво 7 січня було неправильно. (бо за Юліанським календарем це було наше 25 грудня). Запроваджений Папою Григорієм календар ми східні галичани звичайно прийняли і почали ним користуватись як і вся Європа в буденному житті.
Тільки не церкви Східної Галичини! 10 днів (тепер це 13 днів) вони не викинули з календаря, тому дати церковних свят йшли з запізненням.
І коли весь світ 20 століття святкував Різдво 25 грудня, то за "нашим" церковним було тільки 12 грудня. І ми чекали "свого 25 грудня" ще 13 днів, але позначали його вже як 7 січня (тобто за світським календарем), щоб не плутатись. Так і прижилось - 7 січня Різдво. Відень і Варшава випускали для нас календарі в яких дата Різдва стояла 25 грудня (Європейські календарі), але ми вперто "хімічним" олівцем в цих календарях "виправляли" і обводили дату 7 січня - Різдво, 19 січня - Богоявлення, і т.д. Наша впертість ігнорування Григоріанського календаря нервувала поляків, яких у селі була третина населення. От і товкли молотком, коли ми святкували по-своєму не виконуючи вказівки Папи Римського. Бо за католицьким догматом, Папа Римський як пастор усіх християн є непомильним і його вказівки мали б виконуватись.
Проте, дехто в інших селах з "наших католиків" віз гній на поле тоді, коли Різдво святкували поляки. Накидав його на сани і перед подвір'ям "закоренілого" поляка "нашому" українцю конче треба було поправити затильник в возі. Якась частина гною висипалась в сніг перед хвірткою односельчанина. Але, що зробиш. Бо якщо образа - то взаємна! Розтопився сніг і перед хвірткою була купка (історія із спогадів мешканців сіл Тернопільщини). Ми жили за двома календарями: в буденному житті за Григоріанським, в церковному - за хибним Юліанським. Тому тут важливо зрозуміти, що і православні, і римо-католики, і греко-католики відзначали Різдво в один день - 25 грудня, але за різними календарями - поляки за календарем з якого були вилучені певні дні за вказівкою Папи, а ми за старим і неточним. Всі церковні дати, як освячення церкви, шлюби, народження і похорони в церковних книгах записувались за світським Григоріанським календарем. А от церковні свята - вперто святкували за Юліанським! А як було за Збручем?
Якщо, жителі Східної Галичини (поляки називали Східна Малопольща: Львівщина, Івано-Франківщина та Тернопільщина без північної частини) хоча б в буденному житті перейшли на Григоріанський, то Україна за Збручем не прийняла запроваджений календар Папи Григорія ХІІІ за яким після 4 жовтня 1582 року наставало 15 число.
Вони не тільки у церковному, але й у світському житті продовжували користувались хибним Юліанським. Тобто, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим Юліанським.
І тільки 12 лютого 1918 року (все таки припекло) Українська Центральна Рада прийняла "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю за яким після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року. Бо дуже замітною вже ставала різниця в часі.
Тому, дати народжень відомих нам письменників, композиторів, художників, політиків "з-за Збруча" подаються за двома стилями: старим і новим. Всі церковні записи зроблені до 1918 року після введення Новоюліанського також підлягатимуть коригуванню (наприклад дата числа місяця померлих родичів чи інших подій). Ось такі незручності з датами.
Як наприклад Т.Шевченко народився 25 лютого (9 березня нов.ст).
При цьому на перше місце в багатьох матеріалах ставиться старий стиль, а новий стиль чомусь подається за ним в дужках.
І порівняйте день народження Івана Франка - дата подається тільки за єдиним календарем. Ось так. Бо дехто, ще поширює у ФБ листівки календаря за 1924 рік видавництва Київ. То задайте собі запитання: на якій території Україні ви тоді жили? Празник у Фащівці. Коли? А тепер даймо відповідь. А що ж таке храмовий празник? Яка різниця між словами: Празник і свято?
Празник - знаменна і велична подія в житті церкви. У більшості випадків - це її освячення. Для Фащівки освячення церкви відбулось і записане в церковну книгу за світським (або Григоріанським) календарем - тобто 21 вересня. Ця дата ніколи і ніким вже не може бути змінена чи перенесена.
Бо треба собі уявити цю подію 1867 року. З навколишніх сіл прийшли (приїхали) люди на ці урочистості. На оболонні біля церкви, прилеглих вулицях стояли кінні вози гарно встелені капами. Море люду. Адже тільки місцева парафія нараховувала більше 600 чол. католиків. Це була грандіозна подія для села - закінчення будівництва храму і його освячення. Цю урочистість доповнювали звуки 4-х дзвонів.
Тепер, коли Різдво Пр.Діви Марії зміщене в часі на 13 днів, то цей день (8 вересня) не є днем освячення нашого храму. Через впертість і невизнання виправленого календаря Папи священниками нашого краю, в нас освячення тепер розділене з титулом назви церкви.
Але, ми повинні пам'ятати істинну дату освячення - 21 вересня. І вона так і залишиться - Празником. Cerkwa pod tytulem narodzenia Nayswietszej Maryi Panny obrzadku Rusko Katolickiego
Львівський історичний архів. Специфікація церкви (1805 рік). Неточність між календарями: Юліанським, Григоріанським та Новоюліанським.
Неточність церковного - юліанського календаря - за роки поглибилась. Зараз вона становить 13 днів.
З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар - Новоюліанський. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році. Експерти пояснюють, що якби ми продовжили користуватися Юліанським (або староюліанським) календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день.
У випадку з Григоріанським (теж є розбіжності) - 1 день на кожних 3 323 роки.
А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43500 років. Тобто він найточніший з усіх.
Хто ще продовжує користуватись старим Юліанським?
Це: греки, московити, серби, грузини (автокефалісти), поляки (автокефалісти).
