Сім церков Тарноруди.
Про цього молодого чоловіка можна говорити багато. Андрій займається пошуком історичного минулого нашого краю і знає багато цікавих речей. Краєзнавець. Він може безкінечно розповідати про Тарноруду, але й про Фащівку теж знає немало. Це відео було записане 4 роки тому назад, я його переглядаю в котрий раз. А на Facebook він часто публікує свої відкриття, детально досліджує кожну дрібничку. Завдяки таким людям ми маємо можливість знати своє минуле. Тому ще раз пропоную відео цікавих фактів села Тарноруди розказане Андрієм Майхером про 7 церков колись єдиного села. В свою чергу спало на думку розказати кілька цікавих фактів про Фащівку.
Еразм Бромірський (Erazm Bromirski) - в минулому komornik graniczny купляє наше село з містечком Тарнорудою у пані Жевуцької (та в свою чергу цей спадок отримала від знатного роду Сенявських). А його сина Владислава-Льва ми знаємо як пана, котрий володів нашими селами і мав маєток у Фащівці, був фундатором і організатором будівництва нашої церкви Різдва Пресвятої Діви Марії.
Про церкви містечка Тарноруди.
18 грудня 1907 року у сім'ї Казимира Бромірского (сина Владислава-Льва та Адольфії Дунін-Вольскої) та Юлії (Алоїза де Огінскі-Федорович) народилась дівчинка якій підібрали гарне ім'я - Яніна-Гелена. Хресними батьками були Гелена Свистун та Теодор Гісовский. Прожила дитинка всього 8 місяців і померла 25 серпня 1908 року. Хоронив її священик Іван Кулицкий (цей же священик освячував великий дзвін Василій 1912 року на дзвіниці нашого храму). Більш детально про нього в матеріалі "Зворотній бік церковних ікон". Досліджуючи церковні книги померлих, де священики точно вели свої записи, звернув увагу на те, що в записі смерті дитини відсутній номер поховання. На всіх інших похованнях він присутній. Запис про смерть в метричній книзі Бромірскої Яніни-Гелени. Колись ми завжди звертали увагу на невеличкий горбок з південної сторони, десь посередині церковного подвір'я, недалеко від кам'яного мура (цей горбок простежується і нині). Хтось з дітей вибігаючи на цей горбок, отримував застереження від Теодора Козія та інших старших людей, щоб не бігати по цьому місці. Ми запитували, що це за горбик і для чого він. Детальних відповідей не отримували, але дізнавались, що за часів панування Польщі, поляки біля цього горбка проводили відправи.
Роблю виключно своє припущення. Можливо дочка Казимира Яніна-Гелена Бромірска, онука фундатора нашої церкви Владислава-Льва Бромірского похована на її території? Бо залишається загадкою відсутність номеру поховання.
На нашому цвинтарі є гробовець Льва (Леона) Бромірского (прізвища пишу як в метричній книзі - без мягкого знаку після "с"). Вірніше, мало що залишилось від пам'ятника. Якби з двадцять років тому назад, то можливо вдалося б прочитати текст на кам'яній плиті, але сьогодні ця споруда повністю зруйнована падінням дерев, розсунулась від вологи і вже за короткий час не буде й сліду від нього. А гробовець ледь видніється серед поламаного бадилля дерев і густих заростей бурянів.
Але цікаво й те, що на старому цвинтарі є не тільки поховання фащівського пана Владислава-Льва (сина Еразма і Адольфіни Вольскої), а й є поховання інших священиків.
В кінці серпня 1895 року помер магістр схоласт Іллярій (Гіляр) Пічурский у віці 73 роки. Могила філософа-богослова Гіляра під номером 27 на старому кладовищі. Запис про смерть в метричній книзі священика Іллярія. За даними Тернопільського архіву на 1861 рік він був священиком Лучанської парафії під патронатом Забельського (наша церква належала до цієї парафії аж до кінця Другої світової війни). Хоч в метричних книгах свої записи поховань з 1861 по 1868 роки робили почергово Михайло Сідорович і Климент Глінський. І тут звичайно виникають питання.
24 березня 1903 року помирає священик Григорій Сердюк (парох с. Рожиськ) у віці 70 літ. Його могила на старому цвинтарі під № 4 у Фащівці. Запис про смерть в метричній книзі священика Григорія. В Метричній книзі померлих знаходжу такий запис. 8 серпня 1914 року при переході річки Збруч загинув солдат кінного легіону капелан Валентин Копецкий у віці 23 роки. Народився 1891 року в с. Рогожув (Богемія, Габсбургська імперія (Австро-Угорщина). За спогадами фащівлян, ця трагедія сталася в районі закинутого глиняного кар'єру біля самого Збруча (колишній садок Михайла Ленчука). При переході річки солдати вели за вуздечки своїх коней. Кінь Копецкого чогось сполохавшись раптово скочив на молодого хлопця і потопив. Запис про трагедію при переході Збруча в метричній книзі. Яким було наше село 18 століття. Ось перед вами карта за посиланням :(https://u.to/BYxuGw)
А ось ще одна цікава карта сіл Турівка, Фащівка, Тарноруда (змонтував з старих карт 18 ст.). Напис польською Faschuwka (Фасчувка). На цій карті у Фащівці два мукомельні млини, а територія городів над Вікниною затоплена водами ставка. Річка тече орієнтовно попри обійстя Коваль, Небесного, Поперечної, городами і садками Оконської Ганни, Геб Миколи, Дроздовського. А в селі Тарноруда нанесені позначки храмів. Дещо про костел Тарноруди.
Цей костел збудовано за часів Австрійської монархії 1816 року. В хронології село Тарноруда перебувало з 1569 по 1772 рік під владою Речі Посполитої, з 1772 по 1804 рік під владою Габсбурзької монархії, з 1804 по 1867 рік під владою Австрійської імперії, з 1867 по 1918 рік було під владою Австро-Угорщини. Тарноруда - на короткий час була ще під владою Західноукраїнської Народної республіки (1918-1919), Української Народної республіки (1919 рік) та 20 років під владою Польщі (1919-1939). Після Другої світової війни Галичина розділена кордонами на західну (у складі Польщі) та східну (у складі СРСР).
Вбудована в фасад костелу над входом таблиця засвідчує нам на чиї кошти було збудовано костел.
Хто була Ізабелла Чарторийська? Насправді Ельжбета Гелена Анна Чарторийська уродженка Варшави - померла в листопаді 1816 року в Відні (Австрія). Дочка руського-воєводи Олександра Чарторийського та його дружини Марії-Софії (походила з Сенявських, це другий шлюб). Була дружиною Станіслава Любомирського (шлюб реєструвався 9 червня 1753 року). Являлася прабабцею Альфреда Потоцького, який був намісником Галичини. До речі - пані Ржевуцька поєднана родинними зв'язками з Любомирськими. (Rzewuska (Ржевуська) або Ревуцька. Ще один дивний факт. Її чоловік Станіслав Любомирський (25.12.1722 - 12 серпня 1783) державний діяч Речі Посполитої і коронний маршалок помер в рік закінчення будівництва дерев'яного костелу в Тарноруді, тобто 1783 року від сухот, а дружина Ізабелла Чарторийська в рік закінчення будівництва кам'яного костелу 1816 року.
Хворів довго, можливо це спонукало його давати кошти на будівництво костелів на своїх землях, щоб Господь прийняв це за спокуту гріхів і оздоровив.
На честь якого Станіслава названо церкву (Святого Станіслава Костки, гербу Домброва (1550-1568) чи Станіслава Щепановського (1030-1079))?
Чоловіка Ізабелли також звали Станіслав, та до чину святих він не належав.
Абревіатура на плиті "D.O.M." - означає (лат. Deo, optimo, maximo) — "Богу, Найкращому, Найвеличнішому". Головним покровителем Польщі вважається Св. Станіслав Щепановський, а є ще Св. Станіслав Костка. Посилання: http://uk.rodovid.org/wk/Запис:314119.
