Kościół і церква в одній будівлі
Опис матеріалу:
Kościół św Stanisława, Tarnoruda і Греко-католицька церква.
W sobotę 19 grudnia o godz. 10:00 odbyła się uroczysta liturgia w kościele świętego Stanisława (Tarnoruda).
Фрагменти відеомонтажу Богослужіння в день Св.Миколая у селі Тарноруда.
19 грудня 2015 року кілька десятків людей навколишніх сіл Рожиська, Турівки, Фащівки, Тарноруди зібралися в день Св. Миколая Чудотворця на празник в селі Тарноруда. Приїхали священики: о.Михайло Валійон, о. Ярослав Задоріжний, ксьондз Вальдемар Добзінський. Зібрались в храмі оновленому на пожертви цього маленького села, в якому налічується всього 7 житлових будинки, а кількість жителів складає 13 чоловік. На протязі двох років невеличка кількість людей займалась реставраційними роботами зовнішнього фасаду будівлі та перекриттям даху.
Коротко з історії церкви-костела.
Історія про це село ще не написана. Скупі відомості з інтернет-мереж (яким можна довіряти і навпаки) не дають змоги заглянути в глибину віків. Наприклад хтось переконаний що костели будували строго входом на Схід, а церкви на Захід. Та маємо старий костел в селі Мала Лука з входом на Південь і католицьку церкву в селі Турівка з входом на Північ.
На початку Тарноруда тернопільська і Тарноруда хмельницька були єдиним містечком, яке у 1578 році знаходилося у власності магнатів Одровонжів.
У 1643 році стараннями власниці Катерини Сенявської у Тарноруді виникла римо-католицька парафія і збудовано костел на лівому березі Збруча (тепер - Тарноруда Хмельницька).
У 1783 році у правобережній (тепер - тернопільській) Тарноруді засновано капеланію та споруджено перший дерев'яний костел-церкву. Як костел для людей польської національності і католицьку церкву для українців. Згодом збудували кам'яну. На свято Миколая 19 грудня відбувались у ній відправи. Вже згодом стояло два вівтарі: зліва для Римо-, а справа для відправи Богослужіння в Греко-католицькому обряді. Заснування нового храму, скоріш за все, пов'язано з поділом Польщі, в результаті якого в минулому єдине містечко розділилося на два населених пункти і опинилося в різних державах.
Теперішній костел (чи церква) споруджено у 1816 році на кошти тодішніх власників Єлизавети (Ізабелли) Чарторийської та Станіслава Любомирського. За даними інтернет мереж 28 травня 1827 року храм освятили під титулом Св. Станіслава. У 1885 році Тарнорудська капеланія належала до Тернопільського деканату і налічувала півтори тисячі парафіян. На початку ХХ ст. Тарноруда виступає, як повноцінна парафія з двома тисячами віруючих.
На подвір'ї церкви-костелу стоїть фігура Святого Яна Непомука ( родом з містечка Непомук) - чеського католицького святого, мученика, священика - був головним вікарієм Празького архієпископства. Народився 1345 року і помер від тортур 20 березня 1393 р. в Празі (Чехія).
2016 року ця історична будівля відзначатиме 200-літній ювілей з часу його будівництва.
Рік: 2015
Мова: Українська
Тривалість матеріалу: 00:38:42
Автор: Evgen Gyb
Список браузерів і операційних систем, в яких перегляд YouTube можливий в найвищій якості:
Google Chrome (на всіх операційних системах)
Internet Explorer або Edge на ОС Windows 8.1 і вище
Safari на Mac OS X 10.10 і вище
Firefox на Windows 7 і вище, а також на Mac OS X 10.10 і вище
Вбудована в фасад костелу над входом таблиця засвідчує нам на чиї кошти було збудовано костел. Хто була Ізабелла Чарторийська? Насправді Ельжбета Гелена Анна Чарторийська уродженка Варшави - померла в листопаді 1816 року в Відні (Австрія). В цьому ж році і закінчено будівництво костелу. Дочка руського-воєводи Олександра Чарторийського та його дружини Марії-Софії (походила з Сенявських, це другий шлюб). Була дружиною Станіслава Любомирського (шлюб реєструвався 9 червня 1753 року). Являлася прабабцею Альфреда Потоцького, який був намісником Галичини. У вашім матеріалі "ФАЩІВКА (короткі фрагменти історії села) ЧАСТИНА-1" є цитата - "Колись це село належало до великого Гримайлівського ключа, який охоплював 30 Подільських сіл і 3 містечка. Все це належало Синявським. Потім село перейшло у володіння пані Ржевуцької, яка продала маєток разом з містечком Тарнорудою, прикордонному комірнику Бромірському,...". До речі - пані Ржевуцька (Rzewuska, або Ревуцька, або Ржевуська - адже коли запорожці віддавали своїх дітей у науку (приміром, до Києво-Могилянської академії), то їх козацькі прізвиська за допомогою благородного суфікса - "ський,цький" перетворювалися в шляхетні прізвища) поєднана родинними зв'язками з Любомирськими. Ще один цікавий факт. Її чоловік Станіслав Любомирський (25.12.1722 - 12 серпня 1783) державний діяч Речі Посполитої і коронний маршалок помер в рік закінчення будівництва дерев'яного костелу в Тарноруді, тобто 1783 року від сухот (а дружина в рік закінчення будівництва кам'яного костелу). Хворів довго, можливо це спонукало його давати кошти на будівництво костелів на своїх землях, щоб Господь прийняв це за спокуту гріхів і оздоровив. Тому це не церква, а польський костел. В ньому хрестили і дітей вашого і мого села від змішаних шлюбів - поляків. Адже коли в українсько-польській сім'ї народжувалась дитина, то національність визначалась за мірилом: якщо поляк батько, то і новонароджений син - поляк. Порівняйте форму бані і фасад костелу у Тарноруді (Хмельницькій) і костел у Тарноруді (Тернопільській) до реставрації. Фасади і бані дуже схожі. На честь якого Станіслава названо церкву (Святого Станіслава Костки, гербу Домброва (1550-1568) чи Станіслава Щепановського (1030-1079))? Її чоловіка також звали Станіслав, та до лику святих він не належав. Абревіатура на плиті "D.O.M." - означає (лат. Deo, optimo, maximo) — "Богу, Найкращому, Найвеличнішому". Головним покровителем Польщі вважається Св. Станіслав Щепановський, а другорядним Св. Станіслав Костка. Перейдіть на цю сторінку: http://uk.rodovid.org/wk/Запис:314119 (Родовід.org), там знайдете багато цікавого про родовід перечислених вище осіб.
Відповідь на ваш коментар.
Всім не вгодиш. Хтось хоче цю будівлю бачити костелом, хтось церквою. Зараз в маленькому селі Тарноруді, майже не залишилось людей польської національності. То чому б тій решті українців які там живуть не вважати цей будинок церквою? Можливо ви маєте рацію і це костел, та що тепер це міняє. Хіба комусь іншому молимось крім Бога?
Так, справді фащівських дітей від змішаних шлюбів хрестили в Тарноруді (як в костелі). А корінні новонароджені діти українці села Тарноруди - де хрестились? У Фащівці, чи як? Та, там же, в цій же будівлі. Тому, цей історичний будинок має особливий статус - як костел і як церква. Не обов'язково було описувати хронологію Тарноруди. Я її знаю. Багато матеріалів запозичено з Вікіпедії. Можете мені заперечити?
[ Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In ]