(Передруковано з газети "Вільне Життя") Я за власні кошти збудував у своєму селі хату, але не маю документів, які б підтверджували моє право власності на це житло. Чи треба приватизовувати такий будинок? І. Цап'юк (с. Лисівці, Заліщицького району) Приватизація житла - це відчуження квартир, будинків, кімнат з державного житлового фонду на користь громадян України (статті 1 - 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду"). Якщо ви збудували будинок за власні кошти, то його не треба приватизовувати, бо він ніколи не належав до державного житлового фонду.
Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором, або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту такого прийняття (частина 2 статті 331 Цивільного кодексу, далі - ЦК, який вступив у дію з 1 січня 2004 р.). Чинним законодавством передбачена процедура прийняття житлового будинку в експлуатацію. Без цього він не існує як об'єкт цивільного права.
Право власності й інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182). Як відомо, житлові будинки належать до нерухомого майна.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", прийнятого 1 липня 2004 р., права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними в разі відсутності їх державної реєстрації, ним передбачено, за умови, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Право власності на житловий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради (пункт 9 постанови пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 р.). Такою була тоді судова практика.
У радянські часи оформлення права власності на індивідуальні приватні будинки в сільській місцевості здійснювалося таким чином: після закінчення будівництва, у господарській книзі сільської ради робили відповідний запис та відкривали особистий рахунок на ім'я забудовника. Інших правовстановлювальних документів, тодішнє законодавство не передбачало. Реєстрації підлягали лише індивідуальні будинки та домоволодіння в містах і селищах міського типу Української РСР (інструкція про порядок реєстрації, затверджена наказом Мінкомунгоспу УРСР від 13.01.1966 р., який втратив чинність 13.12.1995 р.).
У вашому випадку варто насамперед з'ясувати в сільській раді, чи прийнятий житловий будинок до експлуатації, в якому році та якими документами це підтверджується. Тоді можна буде дійти висновку про наявність у вас права власності. На жаль, у своєму листі ви не вказуєте, коли саме був збудований будинок.
О. Зварич (юрист газети).
(Матеріа газети "Вільне Життя", середа, 1 лютого 2012 року, №8 (15328)
Читайте матеріал перейшовши за ПОСИЛАННЯМ
а також інші статті по темі дивіться - ТУТ. ***** Непорозуміння виникають по причині того, що люди путають приватизацію житла з правом власності на нього.
В даному випадку І. Цап'юк скоріш за все, мала на увазі, як набути право власності на збудований будинок. Неправильно завдане запитання і звідси не по темі отримана консультація (прим. Адміністратора сайту). ОТЖЕ: Оформлення права власності на будинок в селі.
Якщо особа проживає в селі в будинку, який вважає власним, прописана в ньому, це не означає, що вона є його власником. Власником збудованого будинку особа вважається лише за наявності документів, які посвідчують право власності на нього. Від наявності підтверджувальних документів про право власності на житло залежить може особа чи ні його продати, подарувати, заповісти або іншим чином відчужити. Увага! Відсутність правовстановлюючих документів на житло унеможливлює його продаж або дарування, оскільки відповідні договори про відчуження нерухомості нотаріус посвідчує і оформляє лише за їх наявності. Порядок дій по оформленню права власності на будинок, збудований до 05.08.1992 року, яким особа користується, але не оформила право власності на нього: КРОК 1. Зверніться з заявою до сільської (селищної) ради про отримання виписки з Погосподарської книги. КРОК 2. Зверніться до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) для отримання висновку про технічний стан будинку.
Увага! Підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 р., є висновок про технічний стан будинку (будівлі). Необхідно подати такі документи:
1) копія 1, 2 і 11 сторінок паспорта;
2) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
3) копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку (наприклад, державний акт про право власності на земельну ділянку чи інший документ);
4) довідка про склад сім’ї;
5) виписка з Погосподарської книги.
В процесі оформлення права власності до вас додому завітає працівник БТІ і проведе інвентаризацію (виміри та оцінку) будинку, право власності на який оформляється. КРОК 3. Зверніться із заявою до сільської (селищної) ради про надання дозволу на оформлення права власності на будинок, додавши до неї висновок БТІ про технічний стан будинку та документ про право власності на земельну ділянку.
За результатами розгляду заяви приймається рішення, на підставі якого орган місцевого самоврядування видає Свідоцтво про право власності на нерухоме майно. КРОК 4. Зверніться в БТІ для реєстрації права власності на нерухоме майно. Порядок дій особи по оформленню права власності на новозбудований будинок: КРОК 1. Зверніться в БТІ для виготовлення технічного паспорту новобудови.
Увага! Техпаспорт виготовляється за результатами інвентаризації, яку проводять спеціалісти БТІ.
Термін виконання робіт з інвентаризації складає один місяць. В окремих випадках цей термін керівником органу БТІ може бути продовжений. КРОК 2. Після отримання технічного паспорту на новобудову особа звертається до територіальної органу Державної архітектурно-будівельної інспекції за місцезнаходженням будівлі для вирішення питання про його прийняття в експлуатацію.
До інспекції подається на реєстрацію заповнений бланк декларації про готовність об’єкта до експлуатації в якій, крім іншого, відображаються дані з технічного паспорту і державного акту про право власності на землю.
Примітка: інспекція реєструє або ж відмовляє в реєстрації поданої декларації. В разі реєстрації – особі видається зареєстрований примірник декларації про готовність об’єкта до експлуатації (в окремих випадках – сертифікат).
Пам’ятайте: Державна реєстрація права власності на закінчене будівництвом нерухоме майно проводиться лише після прийняття його в експлуатацію. КРОК 3. Зверніться до БТІ із письмовою заявою про державну реєстрацію прав.
Увага! Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.
В процесі оформлення права власності на новозбудований будинок необхідно до БТІ подати такі документи:
1) копія паспорта ( 1, 2 і 11 сторінок);
2) довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру та її копія;
3) державний акт про право власності на землю та його копія;
4) завірена в установленому порядку копія примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії;
5) зареєстрована декларація про готовність об’єкта до експлуатації (в окремих випадках – сертифікат);
6) технічний паспорт на будинок виданий БТІ;
7) квитанція банку про сплату державного мита;
8) документ про оплату за надання витягу з Держреєстру прав.
За результатами розгляду заяви реєстратор БТІ повинен прийняти рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній протягом 14 днів від дати подання заяви (без урахування терміну проведення технічної інвентаризації об'єкта). КРОК 4. Зверніться в БТІ для отримання наступних документів:
- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
- Технічний паспорт на будинок.
- Витяг з реєстру прав власності. Перелік документів, які підтверджують право власності
на житловий будинок:
1. Договір, який передбачає перехід права власності (наприклад, купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, спадковий договір та ін.).
2. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
3. Свідоцтво про право на спадщину.
4. Свідоцтво про придбання майна з аукціонів.
5. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
6. Свідоцтво про право власності.
7. Договір відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі.
8. Рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
9. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
10. Дублікат правовстановлювального документа. Посилання на МАТЕРІАЛ ***** Про штрафи та інше за самовільне будівництво
Згідно з останніми постановами уряду, що стосуються процедури узаконення самовільно побудованих будівель, штрафи за самобуд призначені доволі значні. За сам самобуд замість 850 гривень вас зобов’яжуть заплатити 10 730 гривень, а за експлуатацію 48 285 гривень.
Але не поспішайте засмучуватися, в 2013 році на стягнення штрафів діє мораторій – до кінця цього року ви можете узаконити своє самочинно збудоване будівництво безкоштовно. Тому можна спробувати встигнути з оформленням і вкластися в терміни до наступного року. На практиці в Україні самобудом можна користуватися досить довго, особливо це стосується приватних будинків. Пильніше стежать, звичайно, за комерційними спорудами. Але зробити законним самобуд таки необхідно, щоб уникнути штрафів, отримати можливість здійснювати операції з нерухомістю – продавати, дарувати, заповідати і так далі. Та й навіть провести каналізацію або електрику без права власності на будинок не можна. Зрештою, самобуд можуть просто відібрати, бо прав власності на нього у вас нема. Що є самобудом, а що – ні.
Самобудом, відповідно до Цивільного кодексу, вважають нерухомість, яка побудована або будується в даний момент:
* на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
* без належного дозволу чи правильно затвердженого проекту;
* з істотними порушеннями норм і правил. В одноквартирних дачних будинках без дозволів можна:
будувати на ділянці тимчасові споруди, навіси, альтанки, а також сходи, естакади, літні душі, теплиці, свердловини, колодязі, туалети, паркани, відкриті басейни і басейни з полегшеним покриттям, погреби, ворота, хвіртки, тераси і так далі;
замінювати матеріали стін, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту і поверхні;
змінювати призначення господарських будівель.
У цьому році (мається на увазі 2013 рік - прим. Admina) діють три способи узаконення самовільно побудованих будівель:
загальний порядок, спрощена і окремо для будинків, побудованих раніше 5 серпня 1992. Загальний порядок у цілому не змінився. Щоб будову ввели в експлуатацію, власнику необхідно отримати права на земельну ділянку, якщо мова йде про будинок, за правилами оформити проектну документацію, отримати дозволи від усіх техслужб, оформити договори підряду, провести авторський та технагляд, якщо є необхідність, то перебудувати будівлю у відповідність зі усіма будівельними нормами. Після цього самобуд представляють в ДАБКу з усіма зібраними документами. Тут же ви отримаєте правовстановлюючий документ на свою нерухомість. За спрощеним порядком до комісії необхідно подавати меншу кількість документів. Але скористатися таким порядком можна тільки за наявності чітко визначених об’єктів. По-перше, це житлові і дачні будинки, господарські будівлі і різні прибудови, побудовані з 5.08.1992 року по 12.03.2011 року. По-друге, це будівлі суспільного або сільськогосподарського призначення 1 і 2 категорії складності, зведені до 12.03.2011 року. Якщо ваші будови відповідають цим умовам, то потрібно подати акт про право власності на землю або договір оренди і Техзвіт, який засвідчить обстеження будови і комунікаційних мереж. Далі залишається чекати рішення про прийом об’єкта в експлуатацію з ДАБКу всього 10 днів. Для порівняння, в 2012 році інспекторам давали на ту ж процедуру 30 днів. Будинки, побудовані до 5 серпня 1992, виділяються в окрему категорію для реєстрації, тому що до цієї дати не існувало законодавчих вимог про необхідність вводити будинку в експлуатацію. З 1992 року за постановою Кабміну введення в експлуатацію стало обов’язковим для всіх будов, разом з цим з’явилася стаття в Кодексі Законів про адміністративні правопорушення зі штрафами. Виходячи з цих даних, стає зрозуміло, що для реєстрації побудованих до 5.08.1992 року будинків, гаражів, сараїв та інших госпбудівель не потрібно надавати документацію про введення в експлуатацію та сертифікат відповідності з ДАБКу. Штрафувати за такий самобуд також не мають права. Для реєстрації прав власності достатньо мати техпаспорт з датою будівлі. Реєструвати права власності на самобуди необхідно. Якщо, звичайно, ви не хочете мати проблеми із здійсненням угод з своєю нерухомістю і платити чималі штрафи. У випадку, якщо у вас виникли труднощі з узаконенням самобуду, Ви можете звернутися за допомогою адвоката. (Матеріал запозичено з ресурсів Інтернет мереж).
