4 листопада 2019 року було закінчено малювання приміщення церкви, яке тривало 2 роки. За цей час колективом який очолював Степан Нечай було обрубано стару штукатурку і заново відновлено стіни. Художники-реставратори (керівник Василь Бабай) відновили церковні розписи стін і по новому перемалювали окремі її частини. Також позолотою покрили іконостас та рами церковних ікон.
Остання подібна реставрація була 1990 року. Тоді художником Іриною Гончар було відновлено усі настінні розписи і поновлено запрестольний образ.
Далі в моїм матеріалі підуть деякі зауваження, і можливо комусь вони не сподобаються.
У далекому 1875 році нашими прародичами були кинуті кошти на розмальовку церковних стін, на купівлю іконостасу і купівлю образів.
При розмові з одним із майстрів-реставраторів, він сказав, що Головний запрестольний образ Різдва до реставрації орієнтовно міг би бути оцінений в $20 тис. (долярів).
Мені байдуже у скільки хтось може його оцінити, у 20 чи у 100 тис. бо його грошова цінність була до останньої реставрації і цінність цієї ікони не в грошах, а в тому, що це ГОЛОВНИЙ ОБРАЗ Різдва Пр. Діви Марії, і його назву носить наша церква. А ще історичний образ часів Австро-Угорщини мальований 1902 року Йосифом Гегедішем художником угорського походження. Образ куплений паном Казимиром Бромірским (сином Льва-Владислава Бромірского), який виступав фундатором і куратором будівництва церкви 1867 року та "Честнымъ Господиномъ" Ігнатієм Оконським. (Дивіться матеріал про історію церковних ікон села).
Я запитав кількох людей, чи вони бачили цей образ і що на ньому намальовано? Ніхто не зміг відповісти!!! Бо його не бачили.
Нижче на фото цей самий образ, і як його бачать ті, що стоять в храмі.
Скажіть, хто за цим видовищем у світлі електричних лампочок може сказати, що на ньому?
То ж зробимо можливий опис ікони, адже Євангелія різних видань не дають відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.
На цій іконі художник малює Анну, породілля напівлежить на високому ложі, перед нею стоять жінки з дарами, акушерка і служниці, які омивають маленьку Марію в купелі. Збоку Яків промовляє молитву, а на задньому фоні за ширмою можливо Захарія та його дружина - праведна Єлизавета (сестра Анни - матері Пресвятої Богородиці і мати Івана Хрестителя).
ВИ БАЧИТЕ ЦЕЙ МАЛЮНОК, ШАНОВНІ ЧИТАЧІ? Тоді задовольнимось тільки його описом. Подивитись його можна хіба-що за посиланням в і-неті.
Протягом місяця доказував, що електричні абажури потрібно піднести на 70 - 90 см і опустити нижче семисвічник вівтаря. Щоб ці ікони, які складають історію нашого храму нічим не були заступлені (чи завішані !). А з минулого бачимо таку картину. Боковий ансамбль іконостасу. Дуже гарний і коштовний виріб майстрів і митців художників. За словами реставраторів має велику цінність. Питання на засипку: хто підрахує кількість фігурок з гіпсу, пластику та іншого, які заступають витвір мистецтва - образ Св. Миколая та образ Покрови. Збились з ліку? Я теж. Але образ Св.Миколая особливо ретельно заступили, як тільки могли ! Дивіться !
По праву сторону в убрамленні рушників образ Покрови Пр. Богородиці. А хто бачить поперечні образи нижче цих двох ікон?
Саме так - ніхто, бо вони за яскравим, холодним, білим економсвітлом трисвічників, також електричних. Парафінові свічки дорожче обходяться. Крокуємо в ногу з часом. Колись великий свічний світильник в нашій церкві називали Пан-кадило, мабуть тому що трохи кіптив (це так, між іншим).
Два поперечні образи: Зішестя Святого Духа на апостолів (під образом Св.Миколая), та образ Успіння Пресвятої Богородиці (по другу сторону під образом Покрови).
Їх не видно, бо заступлені всякого роду біжутерією яка блистить і вабить очі. А художня ікона - хай хтось здогадається, що там художник намалював.
В кінці матеріалу ви побачите ці ікони за посиланням, бо в церкві навряд чи вам вдасться їх уже розгледіти.
Катедральний собор Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви. Роздивіться ці два знімки.
Нічого лишнього, нічого такого, щоб заступало чи закривало ікони. Прочани цього храму не спроможні зробити вишиття чи понатикувати різного роду "мигалок"?
Я зазначав, це з минулого. Пішли у небуття пластмасові квіти і вінки. Але сьогодні в храмі все оновлено, прибрано. Та поперечні ікони все таки заступлені трисвічниками які сліплять очі і фігурками які прикривають їх. Так само не видно головного образу, ледь замітна позолочена рама та по-новому мальований орнамент навколо нього.
Дуже важко переконати когось, щось змінити. Я розумію - жінки. В їх природі потяг до блискучого і яскравого. То може чоловіки скажуть своє слово? Головний образ церкви; Образ П'ятидесятниця; Образ Успіння Марії; Іконостас. Допис від 5 січня 2020 року. P.S. Урочисто прибрана церква до Різдва Спасителя. У суперечках, спорах ми прагнули зробити її якнайкраще. Може не все ще виправлено (кожен бачить це по своєму) , але всім хто брав участь, давав кошти, прибирав, упорядковував - велика подяка.
Ось так виглядає приміщення перед Різдвом, і так було під час ремонту.
