Це питання чомусь не виноситься на сторінки районної газети «Гомін Волі», хоч в цій газеті стараються відобразити всі події, що відбуваються на Підволочищині. Ми читаємо матеріали про фестивалі, концерти, спортивні змагання за участю дітей, екскурсії та оздоровчі табори, свята молоді та інше. Все для молоді, для дітей і для всіх людей. А ця тема «незручна», заделікатна, негативна, напевно тому і промовчують. Не віриться щоб про неї не знали, тим більше йде вона від перших осіб району.
Уже в котрий раз приїхали представники з Підволочиськ по питанню закриття фащівської початкової школи. Причина - мала кількість дітей. І справді на 2013 рік у школу мало би піти всього 3 учні.  Із слів керівників районного відділу освіти один учень обходиться державі в 10 – 12 тис. грн. на рік. Підрахували таки. В середньому напевно, бо на окремо взяту початкову школу ця сума буде різнитися. Але назвали цифру, то вона й засіла в головах людей! (Цікаво, скільки державі обходиться на рік один депутат ВР і яку від нього користь отримують його виборці?)
Подібні історії відбуваються по всіх селах району де початкові школи нараховують малу кількість дітей. Похожа ситуація і в с. Рожиськ. До цього часу все стримувало рішення громади села (або батьків учнів) методом голосування. Це так, щоб показати, що у нас громада ще щось вартує. Та це вже третій приїзд представників району і інтенсивні домагання закрити початкову школу. І їм це напевно уже вдасться, така вже лінія партії. Адже вдалося за якихось 20 років зруйнувати колгоспи та все, що з ними пов’язано, залишивши всіх мешканців сіл без роботи. Вдалося за якихось 20 років зробити з сільських людей жебраків і розпорошити по всьому білому світу. Ми вже звикли і до ям на дорогах, до відсутності рейсового сполучення, до закритих клубів і бібліотек.  Звикли до темних вулиць в нічний час, до запорошених доріг зимою. Звикли до повної відсутності влади!
Посилена «турбота» про селян проявляється тільки від працівників УМВС та Державтоінспекції, які часто навідуються до села, особливо під час жнив вносячи певний колорит в монотонне життя селян та короткотривале пожвавлення серед власників машин та механізмів. Решті на все наплювати. Залишилась школа, як останній форпост. Дуже вже дивно чути про ті «зайві витрати», які згадуються по окремих сільських школах. ЗМІ часто показують вечірні гулянки заможних людей у вечірньому ресторані столиці чи обласного центру, які за один вечір викидають суму, яка значно більша від річного утримання одного учня сільської початкової школи. (Маю великі сумніви, що на одну дитину витрачається сума аж в 10 - 12 тис., то виходить на три дитини... ой йо йой, як багато).
Яка причина закриття початкових мало укомплектованих шкіл. До плюсів віднесемо - зменшення навантаження на місцевий бюджет, краща підготовка учнів у школах де є певна матеріальна база, обладнані комп’ютерні класи, під’єднання до мережі Інтернету, спортивний зал. В таких школах (як от в Турівці) з першого класу вже починають дітей навчати основам інформатики, з другого класу діти будуть вивчати іноземну мову. В таких школах діти мають змогу організовувати гуртки, ставити вистави, виступати з концертами, брати участь у конкурсах та змаганнях, привикати до чисельної аудиторії слухачів під час відповіді на уроках. Та й фахівці по кожному предмету навчання на відміну від одного вчителя початкової школи, який пояснює урок третьокласникам, а його додатково слухають найменші першокласники, бо сидять в одному класі (ну, не будуть зимою для одного учня опалювати кімнату-клас).
Що ж до мінусів. Якщо зважати на те, що батьки відправляють дитину на друге село рейсовим автобусом, то підйом для неї о 6:30 год. ранку можна віднести до категорії стресу, який буде продовжуватись весь навчальний рік. Тому що автобус до Фащівки прибуває о 7:30 год. Що робити учневі молодших класів, коли уроки для нього ще закінчились о 12 годині, а рейсовий автобус приїде о 14:10 год. Навіть виділений шкільний автобус не буде робити двох рейсів для того щоб завезти менших дітей, а потім вернутися по старшокласників. А згадаймо цьогорічну зиму, коли через заметілі, рейсів не було по тижнях, а шкільний автобус не ходив близько місяця, а то й більше. У такому малоукомплектованому класі, кожен учень щодня відповідає на уроці, так як учнів то всього три і у них не зародяться сумніви «а може мене нині не спитають…».
То ж про плюси та мінуси краще знати батькам тих учнів. Школу закриють. Що станеться з будівлею, чи не та сама доля чекає цей історичний будинок збудований давним-давно, що й українську Читальню збудовану громадою села (як і школу), яка вже зовсім руйнується. А це місце було освітянським осередком – церква, школа, читальня.
Що ж, влада не залишає ніякого вибору і в селі не залишається жодного об’єкту, де працювала б хоч одна людина. Така вже доля села за Незалежної України. Закриємо, зруйнуємо та розкрадемо все надбане минулими поколіннями. Бо тільки це ми можемо.
(Читайте також "Стан освітньої галузі Підволочиського району")
Поділитись матеріалом:
    | 
