Понеділок, 25.09.2017, 01:52Вітаємо Вас Гість | Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In

Форма входу

Пошук по сайту

Міні-ЧАТ

Повідомлення



Останні дописи


********
********
Videofilm uroczystości
200 – lecie kościoła Świętego Stanisława w Tarnorudzie.
В розділ VIDEO-матеріали завантажено 3 фільми приурочені події святкування 200-річчя храму в селі Тарноруді.
********
********
Відео - матеріал про похід на Стінку для вшанування пам'яті трагічно загиблих 1945 року
********
********
********
Приємного перегляду

Портали/сайти


Село в соцМережах

Сторінками газет



Свобода - тернопільська газета



Оцінка сайту

Оцініть сайт Фащівки
Всього відповідей: 262

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters

Реквізити сайту:


E-mail the site:
evgyb@yahoo.com

(067)9296598

НОВИНИ
Головна » Статті » ФАЩІВКА

Реставрація приміщення церкви. Які є варіанти?
Вже не так багато часу залишається до величної події в історії нашого села. За (ще до кінця неуточненими) даними 6 серпня 2017 року будемо відзначати 150 літній ювілей з дня освячення сільської церкви Різдва Пресвятої Діви Марії. Воно, дещо скоріше від офіційної дати освячення 21 вересня. Але враховуючи що празник є празник і родина збирається в цей день за святковим столом для балачок, які стосуються кола сім'ї (домашнє свято), то було вирішено (ще не остаточно) зробити це свято на півтора місяця раніше - 6 серпня.
Можливо і з погодою вгадаємо, хоча 12 серпня 2012 року коли відбувалась Зустріч всіх земляків-фащівлян вона була нікудишня. Та свято вдалося на славу, хоч були деякі недоопрацювання, і то здебільшого пов'язані із зміною погоди яка внесла свої корективи.
Обговорення цього свята, почалося ще у лютому, коли священик о.Ярослав на недільній літургії повідомив про те, що потрібно вже тепер детально продумати сценарій та підготовку до цього свята.
Як відомо, на ювілей мають прибути хористи з м. Борщова (організатор поїздки Богдан Гуцалюк), дещо раніше про ще один хор який прибуде на свято з м. Тернополя, може організувати Степан Оконський. Мабуть будуть хористи з с. Турівки. За іншими слухами буде професійна ведуча цього свята (найманий працівник). І вже без сумніву, що виступатиме на сцені клубу сільська молодь, яка як і в минулий раз підготує цікавий концерт. Тому сільські організатори Ярослава Головко, Любов Славко (можливо Юля Скальська, яка також має практику роботи з молоддю) - мають над чим працювати. І звичайно староста села, який крім всіх організаційних питань, ще й буде брати у ньому безпосередню участь і зовсім не як спостерігач.
Роботи багато і в мешканців села. До такого свята потрібно ретельно підготовитись. Бо вже не раз говорив, що окрасою стоїть сільська церква, а все навколо захаращене. Потрібно найти сили для упорядкування прицерковної території, території кладовища, читальні, школи і т.д. Роботи вистарчає на всіх. Біда, що ходять на це упорядкування одні і тіж.
2007 року було замінено мур навколо церкви на нову огорожу. Звичайно в багатьох людей (в мене теж) ностальгія за старим муром, коли малими дітьми бігали по ньому (був вистелений широкими плитами), дивлячись як дорослі виводять ягілки взявшись за руки і утворивши кільце навколо церкви.
Старезні столітні липи, які давали прохолоду на церковне подвір'я. Але вже з часом почали становити загрозу церковній будівлі, тому їх прийшлося вирізати.
Тоді, в "часи заборони" закрита церква збирала багато людей. Гаївки та ягілки, якими колись звеличували природу, то нині вшановують Воскресіння Ісуса Христа.
В мої шкільні роки Великдень, це було щось особливе. Всі діти села були в ці дні біля церкви. Грали "лубка" (навіть незнаю чи правильно написав це слово) - це коли парубок ставши лицем до стіни церкви і виставивши за спиною руку, має відгадати хто з хлопців по ній ударив.
Весело, гамірно, безперестанку б'є дзвін (як він тільки витримував таку нагрузку). Ми, малі діти робили всякі хитромудрі стрілялки (не буду описувати схеми, щоб не стало прикладом) від яких залишались дірки в оштукатуреній поверхні стін церкви.
Скільки пачок сірників на це обладнання було закуплене в нашому магазині "кооперативі" де торгував веселий і добрий продавець Головко Святослав? Сірники були ж по одній копійці за ціною. 
Та це вже - минуле. 2010 року було оштукатурено стіни церкви (а з ними і наші дірки колись зроблені від стрілялок).
Тепер про головне. Ще одна проблема стоїть перед фащівлянами. Про це точаться розмови вже давно.
Осипається внутрішня штукатурка стін церкви. Пухирями поздувалась стара фарба багатошарово нанесена за роки. Зміна температур, різного роду грибки призвели до того, що йде безповоротний процес руйнування і потрібно вже приймати якесь рішення.
Дехто сходиться на тому, що внутрішні стіни потрібно оштукатурити по новому (а звідси виходить, що і розписи теж). Тому висловлю свою думку стосовно цього і надіюся, що користувачі у своїх коментарях зроблять те саме, бо церква не являється об'єктом тільки для тих, хто проживає в селі. Адже в містах і селах живуть спадкоємці тих, хто її колись будував - онуки, правнуки і т.д. І вони мають таке саме право висловити свою думку.
Я вважаю що село не в змозі виконати такий обсяг робіт за ті кошти, які є в наявності на повну реставрацію стін.
1. У селі Великий Ходачків (Козівського району) проживає більше 1200 чол. Повністю провели оштукатурювання стін церкви і настінні розписи. Розписи зроблені під український стиль (святі особи у вишитім вбранні). Виглядає надзвичайно гарно, подібної церкви на тернопіллі більше немає ніде. Можна туди поїхати, подивитись та розпитати про кошти затрачені на цей шедевр мистецтва, бо очевидці кажуть що справді дуже гарно.
Але на таку кількість проживаючих 1200 чол. у Ходачкові (у Фащівці здається 150 всіх жителів), вони додатково збирали кошти по навколишніх селах, бо своїх не вистачало.
 Для такої роботи всі дерев'яні вироби (звичайно іконостас) прийдеться розбирати. Щось намертво прибите цвяхом, щось всохлося з дерев'яних виробів і його можливо чіпати не можна. Чи зможемо в подальшому відтворити все як було до цього?
Руйнування штукатурки - хто і якими силами її буде робити?
І головне - ми зітремо з пам'яті історію церкви. Вона вже не та, що була. Звичайно краща, але не та яку пам'ятали наші родичі та прародичі. Поновлення старих церковних розписів 1992 року дещо відновили їх, але гамма кольорів стала біднішою. Старі малюнки були намальовані більш якісно з ширшою палітрою кольорів. Зовсім не хочу щось закинути реставратору, бо жінка в холодній церкві все літо відлежала на риштуванні поновляючи розписи. І велика її заслуга і подяка за це, бо ніхто більше не брався за цю роботу без оплати, і вона нічого не взяла за свою працю. 
І ще треба розуміти, що повне оштукатурення і малюнки стін потягнуть в часі. Можливо не один рік.
Інший приклад - реставрація сільської церкви у селі Турівці. Там також збирали кошти (і великі). Церква гарно оновлена з новим розписом, але він здебільшого трафаретного типу, хоч виглядає гарно. Кошти були накопичені за якийсь період, потім ще дозбирували по селу (в основному люди які перебувають за кордоном і так звані "сільські фермери" давали значні суми), адже пенсіонерам такі кошти були б не під силу.
2. Якщо почати руйнувати стару штукатурку від підлоги на висоту хай навіть 1,5 метра, то пилюка (а це закрите приміщення) осяде на решті стінних розписів, на дерев'яних виробах. Чи не нашкодимо потім цим виробам, коли будемо відмивати їх?
3. Брак сили і коштів. Зібрати кілька чоловік на впорядкування території цвинтаря - вже є проблемою. А тут потрібні фізично здорові молоді хлопці, а не ті що в селі зі своїми клопотами і болячками в кожного. Про кошти можна б було поставити першим пунктом. За неперевіреною інформацією на реставрацію церкви у Ходачкові витратили від 80 до 100 тис. доларів. Щоб продати всі хати в нащому селі, то коштів мабуть не вистарчить. Але це про повну реставрацію, то питання думаю вичерпане. Ми не в змозі це зробити.

Всі добре знають, що у 90-х роках і в подальших було багато добродіїв (спонсорів тепер кажуть), які давали значні кошти на нашу церкву (по кілька тисяч гривень за раз). Ми знаємо цих людей, повинні знати і вдячні їм. Все минається з часом. Минається і те покоління людей, які жертвували кошти на такі речі. Бо з роками появляються свої проблеми, які потрібно вирішити. А ми в селі розриваємося і збираємо кошти то на церкву, то на благоустрій сільського цвинтаря то на війну з агресором (мається на увазі пораненим у цій війні). І треба розуміти що у жертводавців (які здебільшого живуть не в селі) і які давали кошти на сільську церкву у Фащівці, є ще й та у яку ходять в місті - вона теж утримується за рахунок віруючих. Тому робити розрахунок, що нам хтось щось дасть, не приходиться. А в селі з цього непрацездатного населення багато не назбираєш.
Тому потрібно все детально обдумати. Проконсультуватись із спеціалістами по реставраційних роботах, будівельниками - вислухати їх думку з цього приводу. Можливо існують суміші для оштукатурених поверхонь стін які знищують грибок і якби консервують стіну. Можливо продумати питання наклеєння декоративної панелі на висоту до 1 чи 1,5 метра. Ось така моя думка. Обміркуймо і знайдімо оптимальний варіант.
Категорія: ФАЩІВКА | Додав: Євген (26.03.2017)
Переглядів: 285 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
New-forum uCoz-forum YD Свобода IP WebPlus тИЦ WebSpidTest PROXI