Середа, 22.11.2017, 18:44Вітаємо Вас Гість | Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In

Форма входу

Пошук по сайту

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Міні-ЧАТ

Повідомлення



Останні дописи


********
********
Videofilm uroczystości
200 – lecie kościoła Świętego Stanisława w Tarnorudzie.
В розділ VIDEO-матеріали завантажено 3 фільми приурочені події святкування 200-річчя храму в селі Тарноруді.
********
********
Відео - матеріал про похід на Стінку для вшанування пам'яті трагічно загиблих 1945 року
********
********
********
Приємного перегляду

Портали/сайти


Сторінками газет



Свобода - тернопільська газета



Оцінка сайту

Оцініть сайт Фащівки
Всього відповідей: 263

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
free counters

Реквізити сайту:


E-mail the site:
evgyb@yahoo.com

(067)9296598

Степан Бандера (коротко)
Багато доводилось читати досліджень про життя ватажків ОУН, та мабуть це, яке провели журналісти телеканалу 1+1 найбільш детальне.
Фільм складається з двох частин: "Секрети Бандери. Частина-1" та "Секрети Бандери. Частина-2". Ці частини фільму коротко виклав у текстовому форматі для тих, хто не може переглянути відео.
Стрічка "Секрети Бандери" розкриває таємниці життя українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери.
Автором ідеї та сценарію стала Світлана Усенко, відома глядачам за фільмом "Таємниці генія Шевченка". Режисером-постановником фільму виступили Тетяна Алфьорова та Олена Елісєєва. Оператор-постановник – Віталій Панасюк. "Секрети Бандери" — великий фільм, його хронометраж 3 години. Зйомки тривали майже півроку, і не лише в Україні, але й в Європі – у Польщі, Німеччині. Знімальна група розшукала людей, котрі знали Бандеру особисто, і підняла з архівних сховищ величезну кількість документів. Більше читайте ТУТ.
Ми знаємо стандартну біографію Степана Бандери. Та перечитавши матеріал - відкриємо для себе багато цікавого з життя цього політика. Отже вибране з дослідницького фільму.
****
Проводив ритуали самоекзекуції, (вразила його історія Ольги Бесараб закатованої поляками). Ліз навіть у шибеницю, щоб перевірити свою силу волі і витримку. 
У 1918 почалася кривава україно-польська війна, яка закінчилась захватом територій України.
Кров, насилля та безкінечна війна. Так проходило дитинство Бандери і це позначилось на його світогляді та подальшому житті.
 У 1920 році була заснована УВО (Українська Визвольна Організація).
1928 році проходив вишкіл у розвідшколі Абвер (тоді німеччина ще не була нацистською державою).
1928 року за розповсюдження листівок Степан Бандера і Юлія Якимович були заарештовані польською поліцією.
1929 року Євгену Коновальцю вдалося провести об'єднання Української Визвольної Організації (УВО) з низкою націоналістичних організацій (ГУНМ, ЛУН, СУНМ) в єдину - Організацією Українських Націоналістів (ОУН). А його самого обрали лідером новоствореної структури. Але побоюючись арештів, керував Коновалець з-за кордону. Щойно утворилась ОУН, як ще нікому невідомий член УВО С.Бандера написав заяву на членство у цій організації.
Спочатку займається розповсюдженням підпільної літератури ОУН, а згодом ініціював кілька масштабних пропагандистських кампаній.
1929 рік, С.Бандера пропагує акцію відродження могил Січових Стрільців, що символізували боротьбу за незалежність на Західній Україні. Наступною стала антиалкогольна кампанія. ОУН закликала всіх свідомих українців кинути курити та не вживати алкоголю, щоб не підтримувати польську монополію на ці товари (сам Бандера ніколи не курив і не пив, і це було для нього принципово).
Та наймасовішою стала шкільна акція. За часи панування Польщі, кількість українських шкіл скоротилась в рази. Тому однього дня, на вулиці вийшли діти із синьо-жовтими прапорами. Ця кампанія мала великий розголос далеко за межами України. Разом всі ці події засвідчили про його неабиякі організаторські здібності та підвищили авторитет у лавах ОУН.
Січень 1933 рік - С.Бандера виконуючий обов'язки керівника на західних землях України.
1933 р. навчається в німецько-військовій розвідці (Абвер). 
Після затвердження Бандери крайовим провідником ОУН та проходження вишколу в Абвера, методи і тактика його боротьби різко змінилися.
У жовтні 1933 року організовує через Миколу Лемека вбивство секретаря радянського консульства та співробітника ОГПУ - Олексія Майлова. Теракт був організований, щоб привернути увагу світу до ОУН.
15 червня 1934 року в центрі Варшави було вбито польського міністра Броніслава Пєрацкого, як одного з головних організаторів "пацифікації" - репресивних мір польської влади в Галичині. Польська влада заарештувала 12 членів ОУН. Так як ОУН була підпільною організацією, то частина документів зберігалась за кордоном, зокрема у Празі (Чехія). Відповідальним за них був О.Сеник.
Документи несподівано зникають і якимось чином потрапляють до чеської влади, а ті передають їх полякам. Маючи на руках ці документи, польська поліція хитрощами довідується про організаторів теракту і з'ясовує всі деталі вбивства. 
Терористичну діяльність засуджували чимало діячів українського національного руху, митрополит Андрей Шептицький, політичні та громадські організації західноукраїнських земель. Після убивства Пєрацького митрополит Шептицький зазначав: «Дивним способом обманюють себе і людей ті, що політичне вбивство не уважають гріхом, наче би політика звільняла чоловіка від обов’язку Божого закону та оправдовувала злочин, противний людській природі. Так не є. Християнин є обов’язаний виконувати Божий закон не тільки в приватному житті, але й в політичному та суспільному житті. Людина, що проливає неповинну кров свого ворога, політичного противника, є таким самим чоловіковбивником, як людина, що це робить для грабунку, і так само заслуговує на кару Божу і на клятву Церкви».
18 листопада 1935 року у Варшаві відбувається суд над членами організації УН причетних до вбивства Пєрацкого. Був смертний вирок, який згодом замінили на довічне утримання. Показовий польський процес переносять до Львова. На процесі Бандера робить сміливу промову в останньому слові і закінчує її словами "Слава Україні!". Після двох судових процесів остаточно закріплюється авторитет Бандери.
Бандеру після вироку доправили до вязниці Швенти Кшиж. Умови були жахливі. Примудрявся через священиків під час сповіді передавати записки. На початку 1938 року з цієї тюрми Бандеру переводять у в'язницю у Вронках, а далі до Берестя (сучасний Брест). 
23 серпня 1939 року підписаний Пакт Гітлер-Сталін, більш відомий як Пакт Молотова-Ріббентропа. Два диктатори поділили землі Європи - німцям дістались землі Польщі, а СРСР отримала землі Західної України.
Тому вже 1 вересня Німеччина напала на Польщу і вже до 10 вересня підійшли до тоді ще польського Бресту.
Адміністрація в'язниці розбіглася. За однією з версій Бандера був звільнений за збігом обставин повстанцями сформованих Абвером.  
23 травня 1938 року було вбито полковника Євгена Коновальця. В цьому вбивстві зізнався Павло Судоплатов. 
Після трагічної загибелі Коновальця в організації постало питання наступного керівника ОУН. Але Бандера в цей час, ще був в тюрмі. В цей час з'являються чутки про заповіт вождя, в якому у разі смерті вождя ОУН, ним має стати Андрій Мельник - давній друг і родич Коновальця.
Тому у 1939 році на черговому зібранні А. Мельник був обраний головою проводу офіційно. 
На томість звільнений з польської тюрми С. Бандера повертається до радянського Львова. Протягом двох тижнів намагається налагодити підпільну діяльність ОУН, та згодом щоб не наражати себе на небезпеку нелегально залишає Україну і їде до Кракова.
В ті часи, осінню 1939 року до Польщі виїхала більшість націоналістів (десятки тисяч українців).
1940 року у Кракові Бандера одружується на Ярославі Оперівські?
Перший розкол ОУН.
Конфлікт двох поколінь всередині ОУН назрівав давно, а після смерті Коновальця це протистояння тільки загострилося. Звільнений із тюрми Бандера прискорив розкол. Він сформував біля себе однодумців які закидали А. Мельнику пасивність у діяльності, та потуранню колишнім польським агентам - Ярославу Барановському та Омеляну Сенику, які на їх думку і здали поліції сумновідомий "Архів Сеника".

(Сеник О. (Грибівський, Канцлер) (1891-1941) - чільний діяч ОУН. Народ. у м.Яворові, Львівської обл., учасник Першої світової війни, сотник УГА, з 1921 року - член УВО, 1927-1929 - Крайовий комендант УВО. Делегат I Великого збору українських націоналістів. У 1934 р. до рук чеської поліції у Празі потрапили документи діяльності ОУН (комплекс документів), через що О.Сеника запідозрили у зраді. Сеник фактично керував ОУН після смерті Є.Коновальця. Привів до влади в організації А.Мельника. Головував на Великому зборі ОУН у Римі 1939 року. 1941 р. - керівник похідних груп ОУН(М). 30 серпня 1941 р. був застрелений невідомим у Житомирі.)
Чи мав докази Бандера в претензіях до Мельника, чи мстив Барановському за жінку, яка не стала його.
У січні 1940 року С. Бандера з Кракова вирушає до Риму на особисту розмову з А. Мельником. Він вимагає виключення зрадників з лав ОУН, та у відповідь дістає відмову.
10 серпня 1940 року С.Бандера написав А.Мельнику листа, де остаточно підвів риску під розколом організації.
Дві організації знаходилися в двох будинках розташованих по сусідству у німецькому Кракові.
У Радянській Україні протистояння двох фракцій дійшло до межі. У серпні 1941 року у Житомирі було вбито відомих функціонерів мельниківського крила. Трагічною склалася доля і особистого ворога Бандери - Барановського (чоловіка Ганни Чемеринської). У травні 1943 року його вбили. 
Хоч бандерівці заперечували свою причетність до вбивства, мельниківці були переконані, що наказ віддавав С.Бандера.
В цьому розколі за С.Бандерою пішли більшість членів організації.
Напередодні війни німецький офіцер полковник Ервін Штольц брав участь у вербуванні агентів "Абвера" - Бандери і Мельника (Е.Штольц арештований у травні 1945 року радянськими службами). 
За словами Штольца на допиті радянських спецслужб, конфлікт між ОУН (Бандери) та Оун (Мельника) заважав навіть німцям. Е.Штольцу доручили особисто зустрітися з двома лідерами. Він згадував на допиті, що Бандера на цій зустрічі тримався упевнено і навіть зухвало та доводив, що саме він є головним керівником ОУН якого підтримує більшість членів організації.
Коли Бандера вийшов з кабінету Штольца, Мельник почав звинувачувати Бандеру у кар'єризмі, пообіцяв полковнику примиритись з С.Бандерою. Та Штольц зрозумів, що примирення не буде. За словами Е.Штольца А.Мельник був людиною інтелігентною та спокійною на відміну від С.Бандери, якого полковник вважав за кар'єриста, фанатика та бандита.
Чи правду казав Штольц на допиті характеризуючи двох лідерів? І чи був цей допит? 
Досі немає відповіді, чому батька С.Бандери та його сестер НКВД заарештували навесні 1941 року, за кілька місяців до початку війни? Що чекісти хотіли дізнатися від них?
Виявилось, що за 5 місяців до початку війни з Радянським Союзом між німецьким Вермахтом та ОУН(б) була досягнута домовленість про військову підготовку дружин українських націоналістів, більш відомих як "Нахтігаль" та "Роланд". Разом з німецькими офіцерами керувати цими батальйонами були призначені українські націоналісти. "Нахтігаль" - очолював Роман Шухевич, а "Роланд" - Євген Побігущий.
8 липня 1941 року відбувся суд над Андрієм Бандерою (батьком С.Бандери), який признався, що частково розділяє погляди організації УН, та не розділяє тактики боротьби ОУН. Священик Андрій Бандера був розстріляний катами НКВД (без суду). Його дочка Оксана (сестра С.Бандери) пройшла 49 років таборів, добивалась апеляцій стосовно свого батька і таки добилась що о.Андрія визнали жертвою репресій. Сестра Бандери Марта-Марія померла на засланні, друга сестра Володимира була заслана в Сибір на 15 років, його брати Олександр та Василь були закатовані в Освєнцімі. У вирі війни загубився і наймолодший з дітей Андрія Бандери - син Богдан. Чи знав про поневіряння своєї родини С. Бандера?
30 червня 1941 року батальйон "Нахтігаль" почепивши на свої мундири синьо-жовті стрічки увійшов до покинутого Червоною армією Львова. Разом з батальйоном до міста ввійшла і німецька армія. Поки німці були зайняті встановленням своєї влади, тернополянин Ярослав Стецько (перший замісник С.Бандери) з будинку "Просвіти" у Львові оголосили Акт відновлення Української держави.
Для нацистів це стало несподіванкою. 
Хоч незалежність і була оголошена, все таки організація чітко дотримувалась співпраці з німцями. "Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі і світі..." писалось в Акті. Чому С.Бандера не проголосив цей Акт особисто?
Насправді Провідника у Львові не було, а причини своєї відсутності він нікому не пояснював. 
Весь цей час Бандера був у Кракові. З липня німці мали розмову з ним. Зберігся документ протоколу з якого стає відомо про деякі деталі. Унтер-статс-секретар запитав С.Бандеру: "Навіщо було проголошено Українську Незалежну державу, адже завжди йшлося тільки про військову співпрацю", на що Бандера відповів, що українці брали участь у німецькій окупації тільки для того, щоб боротися за Незалежну Україну. Йому було все одно, хто веде цю війну і проти кого. Головне - незалежність держави. Унтер-статс-секретар Кунт відповів, що все одно, щоб там не сталося - останнє слово завжди буде за Адольфом Гітлером.
Сподівання на підтримку нацистів у створенні незалежної України стали помилковими. Керівництво Рейху не мало бажання створювати Незалежну Україну.
5 липня 1941 року С.Бандеру разом з однодумцями було арештовано і доправлений до Берліна. 
Подальша діяльність батальйонів "Нахтігаль" і "Роланд", дискусії щодо участі членів ОУН у єврейських погромах Львова, Волинська трагедія, історія утворення УПА - всі ці події вже не матимуть безпосереднього відношення до участі Степана Бандери. Тому, що до України, він вже ніколи не повернеться і особиста його участь у цих подіях буде неможливою. 
Умови в німецькій тюрмі Заксенхаузен (під Берліном) для Провідника були досить пристойні на відміну від утримання інших в'язнів. Дозволялись побачення (зокрема з дружиною Ярославою, яка також змушена була переїхати до Берліна), була відокремлена територія для прогулянок від інших в'язнів, сама камера була з'єднана з іншими камерами для вільного спілкування в'язнів, на підлозі лежали килими а на стінах висіли картини. Для особливих в'язнів були створені і особливі умови. Цими в'язнями опікувалось Гестапо.
Чому Гітлер створив такі умови для особливих людей, а потім звільнив їх?
В німецьких архівах Берліна збереглися документи з особистої канцелярії фюрера. Є там і такі, в яких жителі окупованих німцями територій у своїх листах просять "його величність" Гітлера звільнити з-під арешту лідера ОУН Бандеру і повернути в Україну. Є там лист і Степана Бандери до Адольфа Гітлера від 3 серпня 1941 року: "...як Велика Німеччина досягла об'єднання всіх своїх земель під проводом вашої геніальної величності, так і для нас є метою об'єднання всіх українських земель". Навіть після арешту Бандера продовжував вірити у допомогу Гітлера.
В нашій свідомості весь час діє формула - ОУН = Степан Бандера = УПА.
Та насправді самн Роман Шухевич очолив створену 1942 року Українську Повстанську Армію, що діяла на території Західної України до 1953 року.
Історія УПА і досі немає погодженої правди про себе. 
Яку роль у створенні УПА відіграв С. Бандера, і яким чином перебуваючи у повній ізоляції в Німеччині він міг впливати на події в Україні?
"Від кінця 41-го року по 44-й рік Бандера немав уяви, що робиться в Україні" (український науковець та публіцист, професор Ярослав Грицак). Та за комуністів уже в Радянській Україні з ім'ям Бандери почали ініціювати цілий рух і поклали знак рівності між Бандерою і УПА, хоч насправді її керівником був Шухевич. Роман Шухевич був командиром цілої армії.
Зі слів Юрія Шухевича (сина Романа Шухевича): "Тут боротьбою, не він керував (тобто Бандера) і не впливав реально. З підпіллям потрібно керувати людині, яка є на місці, а не тій, яка є за межами". 
Коли Ю. Шухевича запитали, чи справедливо вся слава дісталася Бандері, а не його батькові, відповів: "В історії, ще часто зустрічаються такі несправедливості, помилки бувають". 
Звільнені у вересні 1944 року із концтабору оунівці не влелися в збройні сили українського підпілля. Після Заксенхаузена німці переселили бувших в'язнів на околицю Берліна.
Доповідна записка шефа СС Бергера райхсміністру Гімлеру: "...Бандера просив про розмову зі мною, і я викликав його до себе 5 жовтня 1944 року". Бергер пише, що запропонував Бандері співпрацю з армією колишнього генерала Власова. Але Бандера відхилив її. Однак від подальшої співпраці з нацистами він не відмовився. Час, для якого нацисти так довго тримали Бандеру - настав.
Останнім документом що свідчить про співпрацю С.Бандери з німецьким урядом, є протокол допиту Мюллера Зігфріда арештованого Радянськими розвідниками. В ньому він повідомляє що Степан Бандера отримав дачу під Берліном і протягом року діяв за завданням Головного управління імперської безпеки формуючи бойові загони з націоналістів для боротьби з Червоною армією. Але з наступом на Берлін Радянських військ у квітні 1945 року, Бандера несподівано зник.
20 листопада 1945 року розпочався міжнародний суд над керівниками гітлерівського режиму - Нюрнберзький процес. Ім'я лідера Степана Бандери тут лунало також. Нюрнберзький трибунал і ОУН - черговий міф. Матеріали процесу складають 42 томи, з них радянські ідеологи надрукували тільки 7.
Адже на передодні процесу всі сторони учасниці домовились про видання матеріалів на англійській, французькій, німецькій та російській мовах. Але чомусь саме радянська версія виявилась найкоротшою. Конфлікт між сходом і заходом став дуже помітним під кінець процесу. Тому (можливо) радянську сторону не задовольнив результат Нюрнберзького процесу. І вона вирішила не публікувати усі матеріали. У радянському варіанті Нюрнберга ніколи не публікувався документ від 1941 року виданий Гітлером напередодні арешту українських націоналістів після проголошення Акту відновлення Української держави в якому було: "Встановлено, що рух Бандери готує повстання в Райхскомісаріаті, ціль якого - створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери мають бути негайно арештовані і після грунтовного допиту таємно знищені як грабіжники". 
Оприлюднення такого наказу нацистів, похитнуло б радянське звинувачення щодо співпраці ОУН з нацистами. Найцікавішим в неопублікованих протоколах Нюрнберга, є свідчення  полковника "Абвера" Ервіна Штольца. 
За фактом Ервіна Штольца на Нюрнберзькому процесі не було. Його свідчення були включені до процесу, але їх презентувала радянська сторона. Виявилось, що свідчення полковника "Абвера" на процесі зачитував радянський генерал на прізвище Зоря. Самого Штольца в Нюрнберзі ніхто не бачив.
Саме тому історики сперечаються і досі, чи можна довіряти протоколам допитів Штольца?
У вироці Нюрнберзького процесу ані Степан Бандера, ні організація українських націоналістів серед винних не згадувались.
З моменту втечі з під домашнього арешту в Берліні у родині Бандери почався складний період. У 46 році Ярослава народила сина Андрія, але весь цей час родина житиме під різними прізвищами. Ховаючись, вони змінять кілька місць. У 1954 році вони переїздять на південь Німеччини до Мюнхена. На той час у них троє діток. Ніхто навіть не здогадувався, ким був не примітний зовні чоловік.
Другий розкол ОУН. 1948 рік. Всеукраїнський головний центр під назвою Українська головна визвольна рада. Доки на українських землях тривала війна, яку вела УПА, в лавах націоналістів які жили за кордоном, знову виник конфлікт. Головне питання - хто очолить ОУН? Бандера, який в останні роки фактично не керував організацією? Лебідь, що очолив її після арешту Провідника? Чи Шухевич, який воював проти Радянської влади реально? Багато хто, вже не визнавав за Бандерою лідерства. Учорашні однодумці звинувачували його у нерозумінні справжньої ситуації в Україні через тривале життя за кордоном (фактично до 1947 року, ще кур'єри приходили з України, та після 47 зв'язки припинились). А згодом від бандерівського крила відкололась частина близьких друзів С. Бандери. Ворожнеча між таборами ОУН тривала ще багато років і зійшла нанівець через смерті головних ватажків. А. Мельник доживав останні свої роки у Люксембурзі, там його і поховали. Степан Бандера мабуть розумів всю складність стосунків зі своїми колишніми друзями, бо 1948 року написав листа вдові Ярослава Барановського Ганні Чемеринській, в якому попросив пробачення. Згадка про це знайшлася у листах Марка Антоновича. Бандера писав Чемеринській, що не давав наказу вбивати її чоловіка, і ніколи б такого наказу не віддав. Та горда Нуся не пробачила його навіть через стільки років. В одній з емігрантських газет вона надрукувала публічну відповідь: "Відкидаю вибачення і повторяю поличника" (символічного ляпаса). 
Життя Бандери за кордоном. Його дружина не працювала, бо опікувалась сім'єю. Бандера жив скромно на гроші з фонду організації. Амбітний Бандера старався за будь-яку ціну повернути собі авторитет. 
В цей час радянські спецслужби у 1951 році допитували Матвієйка (народився в с.Беремівці, Зборівського р-ну).  У ніч з 14 на 15 травня 1951 року, з літака що належав англійській розвідці висадився десант українських націоналістів. Групу очолював Мирон Матвієйко - керівник Служби безпеки закордонних частин ОУН та права рука С.Бандери. За його наказом диверсанти мали організувати підпілля на західних землях. Та операція провалилась. Його піддали жорстоким, нелюдськими тортурам і він почав давати показання, зокрема і те що Бандера із сім'єю живе в Мюнхені під прізвищем Попель. Справа М.Матвієйка зберігається в архіві СБ України. Співпраця Матвієйка зі спецслужбами тривала 7 років. За допомогою Матвієйка МГБ почав масштабну радіогру, яка стане класикою оперативного мистецтва. Її основною метою буде дезінформація закордонних частин ОУН. А у червні 1958 року Матвієйка несподівано відпустять. Він не був засуджений, його відпустили як людину, яка допомогла Радянській владі в боротьбі проти ОУН. Окрім виконання суто шпигунських завдань Матвієйко розповів слідчим МГБ багато пікантних подробиць з життя свого Провідника. Сам Матвієйко доводився Бандері кумом, адже його дружина була хрещеною сина Андрія. "Дружина Бандери, -давав покази Матвієйко, являється дуже нещасною жінкою. Бандера бив її ногами, холи вона була вагітною". Далі Матвієйко розповідав про пристрасть Бандери до жінок. Зокрема назвав прізвища - Гарабач Марія. На запитання слідчих, як до цього відноситься її чоловік, відповів що Горабач не проявляє якоїсь агресії, так як у свій час Бандера прикривав його зловживання в організації ОУН. Чи це була суто спланована радянськими службами пропаганда, чи це були справжні факти, які подавав Матвієйко в описі про Бандеру. Чи справді у лідера ОУН був роман з дружиною свого соратника?
Мюнхен. Вулиця Гунделінденштрассе, 13. Тут на сьогодні проживає один із синів Марії Гарабач. Він розповів, що його мати працювала у Бандери особистою секретаркою, він показує фотографії сімейного альбому і запевняє, що ніяких інших стосунків крім ділових у його матері та Провідника ОУН бути не могло. 
Веслав Романовський (польський письменник) у своїй книзі підтверджує непрості стосунки в сім'ї Провідника і наводить такий факт, що дружина Степана Бандери, Ярослава не прийшла навіть на процес, коли судили вбивцю Сташинського. Якби вона була з ним в кращих стосунках і була щаслива, то приїхала б на суд і запитала б вбивцю: "Що ти зробив. Убив мого чоловіка і батька моїх дітей?" - повідає Романовський.
15 жовтня 1959 року Богдан Сташинський за наказом радянських спецслужб вбив у Мюнхені Степана Бандеру. 12 серпня 1961 року він втік з СРСР в Західний Берлін разом з дружиною Інге Поль (громадянка НДР). Там прийшов до установи американської поліції в Західному Берліні і здався. 8 жовтня 1962 року відбувся суд на якому йому дали 8 років ув'язнення. З них відбув тільки 4 роки. Відомо що за допомогою американських спецслужб, йому зробили пластичну операцію (дали нове обличчя), ім'я та нову історію життя. Можливо Сташинський живе десь і зараз, та про це невідомо. Доля його дружини Інге - також невідома. В один момент, вона зникла. 
Після вбивства С.Бандери, родина провідника прожила у Мюнхені ще рік. А згодом Ярослава разом із дітьми виїхали до Канади. Після вбивства чоловіка захворіла психічно і не оправилась до самої смерті. Такаж доля спіткала її дочку Олександру, яка також впала в депресію і психічно захворіла.
****
"Бо немає в Україні іншого героя, - говорить у фільмі Світлана Усенко, який би так глибоко не ділив нас на два табори. І на жаль з роками цей розкол не зменшується, бо справа зовсім не в СЕКРЕТАХ БАНДЕРИ, а в нас самих".
New-forum uCoz-forum GD Свобода IP WebPlus тИЦ WebSpidTest PROXI x-sity