ПРОДОВЖЕННЯ
За цей час я виготовив списки студій кадрів і населення. В цих списках я подав слідуюче:
Студія кадрів:
“Чорний” – Колодій Іван, уроджений в 1922 р. в с. Коршилівці, Підволочиського району, Тернопільської області, рільник, 4 кл. народної школи. Родинний стан – мати, сестра, швагер і двох дітей.
За польської влади і в роках 1939-41 працював дома при господарці. За німців вступив до ОУН, а з 1943 р. пішов до УПА на Волинь. Перехід праці в УПА, пости, назначення аж до функції в якій працює: (цього докладно не подав, бо не знав). Зараз районовим тереновим Підволочищини. Ідейність – ідейний, накази виконує солідно, не старається викручувати. Фаховість – на 75% здібний до своєї функції.
Видержливість – в ході, голоді і холоді. Бойовість – бойовий. Характер – чесний, не є романтик, ані садист, посередній, так між холоднокровним а горячковим. До населення ставиться дуже прихильно і має авторитет.
“Орест” – прізвища його не знаю, з с. Кривого, Скалатського р-ну, літ около 20, нежонатий, де його жінка не знаю, родинний стан невідомий, рільник. В ОУН працював ще за німців в боївці, старий член. Зразу в 1944 р. був в Гримайлівщині бойовиком коло “Коріня”, а опісля коло райпропаганди “Семена”. В 1946 р. перейшов в Скалатщину до СБ. Тепер перебуває в Підволочищині, тому, що в Скалатщині не забезпечився. Тут має перебути тільки зиму. Ідейність – ідейний, можна очеркнути після говорення. Фаховість – невідома. Видержливість – дуже видержливий; цілу зиму 1945/46 рр. перебував в лісі, спав тільки ночами коло вогнища. Бойовість – бойовий, але дуже осторожний. Характер – дещо нервовий, поведінка його зі всіма дуже культурна, любить дуже чисто коло себе ходити.
“Ліщина” – Данилевич Павло, уроджений 1923 р. в с. Сопранівці, освіта 3 кл. народної школи, рільник – посідає до 9 моргів поля.
Родинний стан – дві сестрі, мати, батько в Америці. За польської влади працював дома, в роках від 1939-41 був у колгоспі, за німців – в “баудінсті”, був також німцями арештований за крадіж, сидів 3-4 місяці. В 1944 р. скривався від початку приходу ЧА; осінню вступив до боївки “Лободи”. Членом ОУН не є. В одному бою був ранений і після того вже сам скривався дома. Осінню 1946 р. пішов за бойовика до кущового “Сірка”. В грудні 1946 р. перейшов до “Чорного” як зв’язковий. Ідейність – не є ідейний. Бойовість – бойовий. Видержливість – у всьому. Фаховість – не проявляється. Характер – маломовний, дуже слабо інтелектуально вироблений.
“Голуб” – Костецький Ярослав, уроджений в 1924 р. в с. Сопранівці, Підволочиського району, рільник, 4 кл. народної школи.
Родинний стан – батько, мати і сестра. За польської влади і в роках 1939-41 працював дома, за німців працював машиністом при колєйці. В 1944 р. від початків пішов в підпілля, членом ОУН не є; осінню 1944 р. відразу пішов до куща “Сірка”, а зимою 1945 р. перейшов до СБ боївки “Бурого”. Після упадку “Бурого” якийсь час перебував без функції, але весною 1946 р. “Чорний” передав його за бойовика до пров. “Чуйкевича”. В грудні 1946 р. перейшов до
“Чорного”: повнить функцію районового зв’язківця. Ідейність – ідейний, накази виконує, захоплюється підпільною роботою. Бойовість – так. Видержливість – у всьому. Фаховість – політично підвищується. Характер – нервовий, гарячковий.
“Сірко” – Бойчук Ярослав, уроджений в 1926 р. в с. Мисловій, Підволочиського району, рільник, 7 клас НСШ. За Польщі працював дома, а в роках від 1939/41 ходив до школи. За німців був при “баудінсті”. В 1944 р. скривався від початків, а осінню зістав районовим “Лободою” призначеним кущевим і цю функцію сповняє до сьогодні. Член ОУН від осені 1944 р. Родинний стан – батько і матір.
Ідейність – 100% ідеаліст, підвищу[є] свою політичну грамотність, вивчає грунтовно підпільну літературу. Бойовість – бойовий, але дуже осторожний. Видержливість – у всьому: три місяці сидів в криївці, де тільки можна було перебувати в сидячій позиції. Фаховість – здібний на свій пост. Характер – чесний, культурний, холоднокровний.
“Хін” – прізвища не знаю, 22 чи 23 роки, уроджений в с. Кам’янки, Підволочиського району, тільки 4 класи народної школи. Родинний стан мені невідомий. Членом ОУН не є. За німецької окупації деякий час був в Німеччині. В 1944 р. скривався від початків; осінню пішов до відділу, в якому і де був, не знаю. Опісля деякий час скривався сам в
с. Кам’янки, а вже осінню 1946 р. перейшов до кущового “Сірка” і як бойовик перебуває коло нього до сьогодні. Ідейність – ідейний. Бойовість – бойовий. Видержливість – у всьому. Фаховість – не проявляється. Характер – чесний, підприємчивий, гарячокровний.
“Нечай” – прізвища не знаю, літ около 24, походить з с. Вікна, Гримайлівського району, освіта 4 класи народної школи, рільник (швець). Родинний стан – невідомий. Ідейність – ідейний, підвищує свою політичну грамотність. Бойовість – боягуз. Видержливість – у всьому. Фаховість – надається на свій пост. Характер – чесний, дуже конспіративний, в розмові з населенням старається говорити тільки на політичні теми.
“Соловій” – прізвища не знаю, з с. Оріхівця, літ около 27, рільник. Родинний стан мені невідомий. За Польщі працював дома, в роках 1939-41 працював в органах міліції в паспортнім столі (регістратор), за німців працював дома. Осінню 1944 року був змобілізований до відділу, зимою прийшов до дому, дещо сам скривався, а осінню пішов до куща “Нечая”. Ідейність, бойовість, видержливість, фаховість та характер мені не відомі.
“Роман” – прізвища його я не знаю, літ около 28-29, походить з Львівщини, точно про його не знаю. За німців працював при гестапо у Львові, опісля в 1943 р. пішов до відділу на Волинь. Весною 1944 р. опинився в Гримайлівщині, а потім в повітовій боївці – ройовим. В бою 1945 р. зістав ранений, лікувався в селі, а вже літом 1946 р. перейшов за бойовика до “Нечая”. Його прикмети характеру мені не відомі.
“Зенко” – Дідик Петро, уроджений в 1924 р. в с. Оріхівці Підволочиського району, рільник, 7 клас народної школи. За польської влади і в роках 1939-41 працював дома при господарці. За німців – в союзі кооператив. Коли вступив до ОУН мені не відомо. В 1943 р. пішов до УПА і у відділі був аж до травня 1945 р. Зразу сповняв функцію інтенданта чоти, а опісля ройового. В літі 1945 р. був переведений до СБ, а в грудні 1945 р., після смерті “Бурого”, обняв пост рай. рефа. СБ і повнить до сьогодні. Родинний стан – батько, мати, брат; сестра засуджена і вивезена. Ідейність – ідейний, підвищує свою політичну грамотність, накази виконує солідно. Видержливість – у всьому. Бойовість – бойовий. Фаховість – фаховість наразі слаба, але старається підвищити її. Загально чесний, культурний, поведінка його з населенням і повстанцями взірцева.
“Липа” – Білик Володимир, уроджений в 1919 р. в с. Заднишівці, 7 клас народної школи, ремісник. Родинний стан – батько і мати. За Польщі вчився столярства, а в роках 193941 був в ЧА, що робив за німців не знаю. Член ОУН від 1942 р. в 1944 р. з приходом ЧА, на початках працює на станції. Боячись арештування втік з роботи і пішов до боївки “Лободи”. Зимою 1945 р. перейшов до боївки СБ “Бурого” і від цього часу є бойовиком СБ. Ідейність – слаба. Видержливість – у всьому. Бойовість – не є бойовий. Фаховість – не знана. Характер – чесний, культурний.
“Осика” – Огородник Михайло, уроджений в 1924 році в с. Кам’янках, рільник, освіта 4 класи народної школи. Родинний стан – батько, мати і сестра. До 1944 року працював при господарці. З приходом ЧА почав скриватися; осінню 1944 р. пішов до відділу, а зимою 1945 р. перейшов до боївки СБ і функцію бойовика сповняє до сьогодні. Ідейність – ідейний. Бойовість – бойовий. Видержливість – у всьому. Фаховість – не проявляється. Загально характерна людина.
“Вася” – прізвища не знаю, походить з-над Стрипи, уроджений в 1924 р., рільник, освіта 4 класи народної школи. Родинний стан невідомий. До ОУН вступив – 1941 року. За польської влади і в роках від 1939 до 41 був дома, а за німецької окупації був висланий на роботу в Німеччину. В 1944 році скривався від самих початків; осінню 1944 року вступив до боївки СБ окружного “Долі”, який опісля залишив його в цьому терені коло рай. СБ “Бурого”. Від цього часу перебував він при СБ у функції бойовика. Ідейність – ідейний. Видержливість – у всьому. Бойовість – бойовий. Фаховість – не проявляється. Характер – чесний, говірливий.
Надрайонова СБ:
“Василь” – прізвища і імені не знаю, літ около 25, соцпоходження – селянин, вища освіта. Родинний стан невідомий. Ідейність – ідейний. Бойовість – бойовий. Фаховість – невідома. Характер – держить себе здалека від бойовиків так, як вимагає його пост. Студія фізіономо-психологічна – очі бронзової краски не перебіглі, риси чола мало зазначуються, рис лиця немає, тільки слабо зазначені при успіхові. Середнього росту, середньої фізичної будови. Вбраний: кашкет цивільний, блюза військова зелена форми руської, штани – німецькі райтки. Зброя: автомат і пістоль, торби не носить.
“Баян” – прізвища і звідкіля родом не знаю, літ около 28, соцпоходження – селянин, по фаху кравець. Родинний стан невідомий. За німців також був в підпіллі і виконував функцію повітового СБ. Весною 1944 р. йшов з відділом “Бистрого” на Волинь. Опісля був в Тернопільщині, а звідтіля його раненого привезли до с. Луки Малої. Після видужання далі зайняв пост повітового СБ. Опісля в цьому терені був “Андрій” і “Олекса”, але яка тоді була їхня функція мені не відомо. Ідейність – ідейний. Видержливість – у всьому. Бойовість – бойовий. Фаховість – 75%. Характер – трохи романтик, веселий, жартівливий.
Вигляд – низького росту, фізично слабо розвинений. Фізіономо-психологічна студія: на чолі три глибокі паралельні риси, очі темно-бронзові слабо перебігаючі. Обличчя подовгасте, а на ньому вже старечі зморшки. Вбрання зелене, цивільно-спортове.
“Майор” – Мудрий Володимир, уроджений в 1920 р. в с. Оріхівці, Підволочиського району, рільник, 4 класи народної школи.
Студія населення:
Національно свідомий бойовий елемент сіл:
Коршилівка: Грек Дмитро, Матущак Михайло, Оридмірський Казимир, Матущак (гуцул), Вербіцький, Кокоцька Олена.
В селі загально около 45% національно свідомого підпомагаючого елементу.
Сопранівка: Заяць Григорій, Смульський Михайло, Демків Михайлина, Ладнюк Гринько. В селі около 50% національно свідомого підпомагаючого елементу.
Росохватець: Колодій Володимир, Ковальчук Славко Григорович, Ковальчук (мешкає в кінці села від Богданівки), Уліян Василь. Там до більше хат ми взагалі не заходили.
Мислова: Сержант Емілія, Білик Ганя, Горась (брат її зветься Микола). Про це село у відсотках я не ставив населення, бо я мало знаю це село.
Качанівка: Пилип (машиніст млина в селі Качанівці), Михайло (зараз стрибком), Козіброда Ярослав, Дмитришин (на його полі є криївка). Скількість підпомагаючого елементу я ще не подав, бо це село ще мало простудіював.
Богданівка: Бемба, Керницька, Чирська Марія, Чирський Йосип. Більше про це село не подав, бо його мало простудіював.
.............
Замітка слідчого: “При кінці липня ст. лейт. Ціміряжін зістав усунення від праці в органах МГБ, і в с. Коршилівці старався бути секретарем сільради".
...........
Замітка слідчого: “Об’єкт дійсно протягом цілого слідства старався обріхувати слідчого та докладно не вияснював деяких справ. Вів себе дуже вміло. Коли брехав, то мімікою, жестами, зацікавлюючим говоренням старався витворити враження, що говорить щиру правду, а коли дійсно говорив правду, то так комбінував відповіді, що позірно виглядали б на брехню. Така поведінка арештованого на допиті спричинила це, що протокол є розроблений більш узагальнюючо.
Об’єкт після застосування до нього деяких допитних засобів почав говорити слідуючо: “Так я клянусь, присягаю в ім’я Бога, що я агент, зрадник і ці всі мої дотеперішні зізнання є правдиві; в деяких моментах я старався брехати, бо так мене вчило МГБ.”
Питання слідчого: “Як ви маєте себе вести на допиті СБ, згідно з інструкціями органів МГБ?”
Відповідь: Найперше до нічого не признаватися; коли будуть вам доказувати і пічнуть бити, то признатися, що був агентом і зізнавати, одначе на кожному кроці брехати, так, щоб слідчий зорієнтувався, що ви обріхуєте. На його дальші запити, “чому не говорите правди, – самі бачите, що я не є агентом бо ж не говорю правди, а мушу брехати, щоб ви мене не били. Коли дальше будуть вам закидати і будуть диспонувати точними даними, то частинно признатися до вини, одначе це завжди омотувати в брехню. Заявити, що я був агентом, але всипати взагалі нікого не хотів, бо були б наслідки. Тактику і методику 1944 і 1945 року вільно вам подати, але 1946 і 1947 років, про ці студії кадрів, населення, старих комуністів – не смієте подати. Накінець і це ви заперечите, кажучи, що чув від “Чорного”, що так поінструктовані агенти.
Замітка слідчого: “Об’єкт в останніх хвилинах свойого життя сказав, що для добра Організації дарує золотий годинник, 5 долярів і золота невелику кількість – речі забрані від жидів підчас акції і вони переховуються в його тітки Гильовської, і заявив, що гине невинно, агентом не був, і колись в будучому за його невинну смерть працівники органів СБ будуть відповідати.”
Об’єкта розкусив 30 вК, 2 вК
Постій, дня 9.8.1947 р.
***
Завваги дг. Д., який є обізнаний з обставинами на терені про який зізнає а/в “Токарєв”:
1. Об’єкт твердить, що до сіл: Фащівка, Рожиська, Турівка тяжко було большевикам доступити.
В ночі з 22 на 23 жовтня 1944 р. у селі Фащівці конспіративно заквартирувало около 15 большевиків. Як розвиднілося – обскочили хату де квартирували “Чорнота” і “Дмитро” і взяли їх підступом живими. “Чорноту” відразу вбили, а “Дмитро” втік. В цій акції брав участь Філімонов, який анґажував “Олега” до агентурної роботи в половині жовтня і з ним вдруге стрічався за три тижні. Чому “Олег” не подав подробиць розмови з Філімоновим про цей випадок, бо він (цей випадок) був напевно заторкнений Філімоновим, тим більше, що “Олег” тоді перебував в околиці того села і знав де ранений “Дмитро” був на першій, після втечі, квартирі, з якої відійшов кільканадцять мінут перед тим, як Філімонов, маючи точні дані, окружив з бійцями ту хату та переводячи грунтовну ревізію питав за “недобитим”.
2.Бухгалтерійний вишкіл, яким провадив “Юрій”, відбувався приблизно в другій половині листопада, отже після другої стрічі “Олега” з оперативником, а не перед другою стрічою, як він твердить.
3. Вишкіл відбувся в Луці Малій, а не в Рожиськах.
4. Який умовний знак мав “Олег” на випадок засідки чи стрічі з большевиками, днем і ніччю в полі, лісі чи селі?
5. “Олег”, в осені чи на початку зими, тоді коли вже був агентом, знав де кілька днів перебував сл.п. провідник “Максим” з бойовиками і не було жодного наскоку зі сторони большевиків на села чи ту хату, тим більше, що всипа зі сторони “Олега” не кинула б на нього жодного підозріння, бо про це знало більше підпільників і кількох легальних людей.
6. “Олег”, на Різдво 1945 р. знав, що до села Богданівки поїхав “Дмитро” і орг. реф. повіту “Богдан” з планом перевести збори на Вечірні першого дня свят. Нагода реалізувати всипу була, і на нього не мусіло впасти підозріння, бо про це, що “Олег” знає план відносно зборів, ніхто з підпільників чи легальних людей не знав. Могли акцію так попровадити, що “Дмитро” і “Богдан” були б не втекли. “Олег” знав також в якій хаті будуть на святвечері “Дмитро” і “Богдан”.
7. При характеристиці “Дмитра” не подав, що саме він був, свого часу, в руках Філімонова.
8. Осінню 1945 р. “Олег” знав де протягом трьох тижнів перебував “Дмитро”, “Баян” і його люди. Вони тоді квартирували в селі Сопранівці в Латнюка, батька зв’язкової “Дарки” (Олег пізніше мав студіювати Латнюка, як старого комуніста). Про це знало кілька підпільників і цілий куток місцевих людей.
9. Чому в селі Кам’янках “Олег”, як агент, не мав зв’язкової хати, де він (крім Сопранівки) найбільше перебував, тоді як в Росохватці він мав її, де він міг мало перебувати і фактично, крім останньої зими 1946-47 рік мало перебував.
10. Яке відношення “Олега” було, у зв’язку з агентурною роботою, до його дівчини, думаю, що тою справою цікавилось НКГБ і відповідно використало його близьке відношення до неї. “Олег” жив з нею як зі своєю жінкою. Про це знали всі підпільники, дівчата і багато тіток з села. Він заїздив до неї завжди і це була одинока квартира в селі Кам’янках. “Олег” на раз по тижневі сидів в тої дівчини, отже мусів про це поінформувати НКГБ, бо в цьому часі дуже часто відбувалися облави на с. Кам’янки. Чи вона була також втаємничена про агентурну роботу “Олега” і йому допомагала, чи тільки НКГБ знало про цю хату?
Ця дівчина походить з національно свідомої родини і була за приймачку в тітки. Була зв’язана з оргроботою. Два брати засуджені, один на 10 років, а другий на 15 років. Господарка ограблена і знищена.
До сьогодні родичі з рештою дітей (всіх дітей було дванадцять) не живуть дома.
11. “Олег” згадує про упімнення зі сторони Філімонова за неконспіративну поведінку в осені 1945 р. Чому не згадує про те, що після ряду упімнень “Баяна” і “Дмитра”, які тоді були в його селі і знали про його неконспіративну поведінку, чуть не був покараний смертю? Що про це сказав Філімонову?
.......
15.10.1947 р.
| Вівторок, 19.11.2024, 16:32 | Вітаємо Вас Гість | Головна | Реєстрація/Sign Up | Вхід/Log In | |||||
ФАЩІВКА. Інформаційний сайт села |
Меню сайтуФорма входуПошук по сайтуКалендар
Міні-ЧАТПовідомлення Останні публікаціїПортали/сайти
Сторінками газет та TV
Оцінка сайтуСтатистика переглядівОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 Реквізити сайту:  |
 Протокол Кизими
|
||||
 |  | |||||